Дебела Тетяна Володимирівна

Народилася 1970 року в місті Павлоград. Батьки не хотіли щоб вона зайцмалася спортом — умовила сусідку-подружку піти записатися у секцію легкої атлетики при міській ДЮСШ. Тренувалася у Наталії Іванівни Андрєєвої. У дев'ятому класі здобула звання майстра спорту СРСР (1985) — на юніорському чемпіонаті СРСР у Полтаві. Закінчила павлоградську СШ № 17, Київський державний інститут фізкультури та спорту. Під час студентських років познайомилася з майбутнім чоловіком — Андрієм Дебелим — на той час вже був майстром спорту міжнародного класу серед юніорів з метання молоту.

Призерка чемпіонатів СРСР. 1995 року у подружжя народився син Павлик. Вже через півроку після пологів почала посилено тренуватися, щоб відновитися.

Повернення у великий спорт відбулося за два роки.

На Чемпіонаті України з легкої атлетики-1996 здобула бронзу — 400 метрів з бар'єрами.

Чемпіонка України-1997 й -1998 — 400 метрів з бар'єрами.

У 1997 році на матчевій зустрічі Україна — Італія — Росія в італійському місті Гроссето Тетяна у призерах та виконує норматив майстра спорту міжнародного класу.

Учасниця Літніх Олімпійських ігор 2000 року[1].

Чемпіонка України-2001 — 4/400 метрів — вона та Тетяна Мовчан, Тетяна Воровченко й Тетяна Петлюк.

Бронзова призерка Чемпіонату України-2002 — 4/400 метрів — вона та Тетяна Мовчан, Наталія Пигида й Тетяна Петлюк.

Крапку на великому спорті було поставлено після виступу на чемпіонаті України 2004 року.

2005 року під колесами автомобіля гине син Павлик. Тетяні довелося навіть працювати діловодом в Управлінні житлово-комунального господарства. Згодом у подружжя народилася донечка.

• Павлоградка Тетяна Дебела: Тільки не називайте мене колишньою спортсменкою