Девіантна наука

Девіа́нтна нау́ка — це система відхилень від основних цінностей справжньої науки. Наскрізною лінією девіації виступає підміна наукових норм позанауковими цінностями практики і світогляду. Деформації науки можуть стосуватися її ідеалів, філософських принципів і норм наукового дослідження.

Девіантна наука існує у вигляді широкого різноманіття форм. Одні з них виникли в далекій давнині (астрологія, алхімія), інші з'явися зовсім недавно (уфологія, парапсихологія). І все ж за своєю суттю вони єдині і є тим чи іншим відхиленням від ідеалів науки. Більшість сучасних форм девіантної науки виникло на кордоні науки і світогляду. Релігія і міф мають найбільшу деформуючу силу. На це вказують такі феномени, як «християнська фізика» (Ю. С. Владимиров[1]), «універсальна термодинаміка» (А. И. Вейник[2]) тощо. Якщо світоглядні ідеї, окрім свого абстрактного змісту, привносять ціннісний дух (спекулятивність, плюралізм відповідей тощо), то негативна деформація науки у вигляді деякої паразитної форми неминуча.

Історія науки демонструє тенденцію утворення різних форм девіантної науки. Їх можна класифікувати за ступенем відхилення від наукових принципів і норм: щось «ближче» (паранаука), щось «далі» (псевдонаука).

Див. також

Література

  • Александров Е. Б. Проблемы экспансии лженауки // В защиту науки / Отв. ред. Э. П. Кругляков. — Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсификацией научного исследования РАН. — М.: Наука, 2006. — С. 14-29.
  • В защиту науки / Отв. ред. Э. П. Кругляков. Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсификацией научного исследования РАН. -М.: Наука, 2006.- 182 с.
  • Дынич В. И., Емельяшевич М. А., Толкачев Е. А., Томильчик Л. М. Вненаучное знание и современный кризис научного мировоззрения // Вопр. философии. — 1994. — № 12. — С. 122—133.
  • Кругляков Э. П: Доклад комиссии по борьбе с лженаукой ифальсификацией научных исследований на Президиуме РАН 16марта −1999 г. // Философия науки. — 1999. — № 1. — С. 93-100.
  • Леглер В. А. Наука, квазинаука, лженаука // Вопр. философии. — 1993. — № 2. — С. 49-55.

Примітки

  1. Владимиров Ю. С. Соотношение фундаментальной физики, философии и религии. — Кострома: Изд-во МИИЦАОСТ, 1996. 228 с.
  2. Вейник А. И. Термодинамика. — Минск: Вышэйш. шк., 1968. — 463 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.