Девіт I
Девіт I — імператор Ефіопії, представник Соломонової династії. Був молодшим сином імператора Неваї Крестоса.
Девіт I ዳዊት | ||
| ||
---|---|---|
1382 — 6 жовтня 1413 року | ||
Попередник: | Невая Мар'ям | |
Наступник: | Теводрос I | |
Народження: |
1382 Ефіопія | |
Смерть: |
6 жовтня 1413 Ефіопія | |
Поховання: | Daga Islandd | |
Рід: | Соломонова династія | |
Батько: | Невая Крестос | |
Діти: | Теводрос I, Єшак I і Зара Якоб |
Життєпис
На початку свого правління Девіт проводив кампанію проти Єгипту, просунувшись на північ до Асуана. У відповідь емір змусив патріарха Олександрійського Матвія I відрядити до Девіта посланців, щоб переконати негуса повернутись до меж своєї держави.
Також імператор стикнувся з проблемою набігів на Ефіопію мусульманських держав. 1403 року негус Девіт здійснив похід на Адал, діставшись Сайли, де убив тамтешнього султана та зруйнував місто[1].
Девідт відрядив посольство до Європи, яке дісталось Венеції 23 червня 1402 року. Там посланці прохали місцевих ремісників поїхати з ними. Джерела свідчать, що до Ефіопії вирушили п'ять майстрів у серпні, але невідомо, чи дістались вони Африканського Рогу. Разом з тим, є срібна чаша, виготовлена у Венеції, яку було привезено до двору Девіта I[2].
Девіт був палким християнином. Він придушував повстання євреїв у Тиграї та підтримував місіонерську роботу у Годжамі. За часів його правління до Ефіопії привезли частину Животворного Хреста[3].
Роками правління Девіта I датовано два ілюстровані манускрипти, що збереглись. Один із них — переклад книги Чудеса Марії, яку було написано арабською. Той манускрипт є найстарішою ілюстрованою книгою, виготовленою на замовлення ефіопського імператора[4]. Інший — копія Євангелія, що нині зберігається у монастирі святого Гавриїла на озері Тана.[5].
Примітки
- J. Spencer Trimingham, Islam in Ethiopia (London: Geoffrey Cumberlege for the University Press, 1952), стор. 74
- «A Chalice from Venice for Emperor Dāwit of Ethiopia», Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 53 (1990), стор. 442–445
- Budge, History, стор. 300
- Jacques Mercier, «Ethiopian Art History» in Ethiopian Art: The Walters Museum (London: Third Millennium, 2001), стор. 51
- Mercier, «Art History», стор. 53