Євангеліє

Єва́нгеліє (середн. р.),[1] або Єва́нгелія (жін. р.),[2] (від грец. εύαγγέλιον — гарна звістка, добра новина) —

Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V-те ст.

1) Ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа.

2) У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усього людства, пов'язану зі спасінням через розп'яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Спочатку вважалося, що існує лише одне справжнє «Євангеліє» про життя Ісуса, котре лише доповідалось різними авторами. Багато критиків вважають, що Сам Ісус не давав вказівок щодо письмового фіксування свого життя та діянь, але якщо взяти до уваги Єв. від Матвія гл. 23 ряд. 34, де говориться: «І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників…» (у грецькому оригіналі слово «книжники» має значення «переписувачі») стає очевидним, що Він уповноважив апостолів йти та проповідувати про «радісну звістку» щодо спасіння своїм співгромадянам з Ізраїлю та всім іншим народам, при цьому записавши все побачене.


Євангеліє у християнстві
Богослужбове євангеліє. Краєзнавчий музей м. Диканька.

Євангеліє у християнстві — головна частина Нового Заповіту, який, своєю чергою, є частиною Біблії. Євангеліє містить розповіді про Ісуса Христа, його життя, вчення, смерть і воскресіння.

Канонічні Євангелія

Християнською церквою канонізовано (оголошено священними і включено до Нового заповіту) чотири Євангелія:

На думку багатьох спеціалістів, канонічні Євангелія, котрі було визнано дуже рано, відрізняються від апокрифів по-перше, своєю простотою та правдивістю, по-друге, мають найдавніше походження, по-третє, містять догматичну й моральну чистоту віровчення, по-четверте, підкріплені авторитетом апостолів або їхніх безпосередніх учнів.

Євангелія від Матвія, Марка та Луки мають багато паралельних місць та з XVIII століття називаються синоптичними від грецького слова «синопсис» (огляд), коли їх було видано паралельними стовпцями. Євангеліє від Івана відрізняється від інших за композицією та змістом, бо вона була створена пізніше для доповнення вже існуючих розповідей. Апостол Іван у своєму теологічному творі представляє Ісуса Христа вічним Словом та унікальним Спасителем людства.

Апокрифи

Крім канонічних, існують також 57 апокрифічних Євангелій, які писались значно пізніше смерті Ісуса, щодо яких християнська церква не має впевненості в їх істинності. Сучасна наука вважає, що перші Євангелія були записані в 2 ст., після цього їх багато разів переробляли і редагували різні проповідники християнства. Саме тому в Євангеліях багато розходжень і суперечностей. Євангелія є описом подій і діянь Христа. Велике місце в Євангелії приділено проповіді покори і терпіння.

Апокрифічні Євангелія:

Гностичні Євангелія:

Відомі Євангелія

У художній літературі

У 1993 році Василь Кредо створив Віршоване Євангеліє[4].

Примітки
  1. Євангеліє // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Євангелія // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  3. Осташ Ігор, (09.11.2020). «О, високий пане, Іване Мазепо, ти заслугував на хвалу від арабів», – як у Києві знайшовся примірник Мазепинського Євангелія. «Духовний фронт України». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 12.11.2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  4. Науковий профіль Віршованого Євангелія В.Кредо в Google-Академія

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.