Дейтеранопія
Дейтеранопія (від грец. δεύτερος «другий», грец. ἀ(ν)- від'ємна частка, грец. ὄψις «зір») — характерна для 1 % людей, форма часткової кольорової сліпоти, зазвичай вродженої, характеризується пониженою чутливістю до деяких кольорів, в основному зелених відтінків.
У хворих на дейтеранопію (дейтеранопів) спостерігається нестача пігменту М-колбочок, внаслідок чого хворі відносно нечутливі до хвиль середньої довжини зеленої частини спектру, але при цьому сприймають короткохвильову частину спектру як синій колір і довгохвильову — як жовтий[1]. Світло-зелений колір сприймається хворими як темно-червоний, фіолетовий — як блакитний, пурпурний — як сірий[2]. Нейтральна точка середньо-хвильових колбочок знаходиться на трохи довшій довжині хвилі, ніж 498 нм.
Хворі дейтеранопією (дейтеранопи) мають ті ж проблеми з відтінками що й протанопи, але без аномального затемнення. Фіолетовий, лавандовий, пурпуровий та блакитний для уражених цією хворобою відрізняються тільки назвою (тобто для них усі ці кольори дуже схожі).
На сьогоднішній день дана особливість невиліковна[3].
Посилання
- Що таке дальтонізм? — відео Tokar.ua
Примітки
- Харви Шиффман. Ощущение и восприятие. — Питер, 2003. — С. 223-224. — (Мастера психологии) — 4500 прим. — ISBN 5-318-00373-7.
- Дейтеранопия - Психологический словарь. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 11 вересня 2010.
- Дальтонизм на medinfa.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 11 вересня 2010.