Фіолетовий колір

Фіоле́товий (фіялко́вий[1][2]) колір з максимальною частотою, яку здатне сприймати людське око. (діапазон довжин хвиль 380–440 нанометрів).

Фіолетовий
Кольорові координати
Довжина хвилі 380–450 нм
HEX #8B00FF
RGB¹ (r, g, b) (139, 0, 255)
CMYK² (c, m, y, k) (45, 100, 0, 0)
HSV (h, s, v) (273°, 100%, 100%)
¹: Нормалізовано до [0255]
²: Нормалізовано до [0100]

Монітор не може відтворити фіолетовий колір, оскільки він перебуває поза межами системи RGB. Фіолетовий колір можна побачити, наприклад, в дифракційному спектрі або відображеним від компакт-диска). Те, що ми бачимо на екрані пурпуровий (суміш синього з червоним).

Еталони кольорів і відтінків фіолетового

  • Лавандовий — typically pale (Hex: #BDBBD7) (RGB: 189, 187, 215)
  • Ліловий — typically pale (Hex: #C8A2C8) (RGB: 200, 162, 200)
  • Бузковий (Hex: #8357E8) (RGB: 131, 87, 232)

Фіолетовий і пурпуровий

У традиційному колі кольорів, яке використовується художниками, фіолетовий і пурпуровий кольори обидва розташовуються між червоним і синім. Пурпуровий займає місце ближче до червоного, між малиновим і фіолетовим.[3] Фіолетовий ближче до синього, і як правило менш інтенсивний і яскравий ніж пурпуровий.

З точки зору оптики, фіолетовий є справжнім кольором: він заходиться в кінці видимого спектра, і був одним із семи спектральних кольорів вперше описаних Ісааком Ньютоном в 1672.

В системі адитивних кольорів, що використовують для утворення кольорів на екрані комп'ютерів або кольорових телевізорів, фіолетовий передають пурпуровим, поєднуючи блакитний колір високої інтенсивності із менш інтенсивним червоним на чорному екрані. Палітра пурпурових кольорів утворюється поєднанням синього і червоного світла різної інтенсивності.

В Культурі – символізм і асоціації

В західній культурі

В Європі і Америці, фіолетовий не є популярним кольором; в європейському опитуванні, лише три відсотки чоловіків і жінок віднесли його до своїх улюблених кольорів, поставивши його у рейтингу після синього, зеленого, червоного, чорного і жовтого (в такому порядку), і близько до помаранчевого. Десять відсотків опитуваних вважали його найменш улюбленим кольором; лише коричневий, рожевий і сірий були ще менш популярними.[4]

Через свій статус як колір Римських імператорів, а також колір в який вдягалися монархи і принцеси, фіолетовий і пурпуровий часто асоціюють із розкішшю. Деякі предмети розкоші, такі, як годинники і дорогоцінні прикраси, часто кладуть в коробки обтягнуті фіолетовим оксамитом, оскільки фіолетовий є додатковим кольором до жовтого, і на його фоні золото виглядатиме найкращим чином.

Хоча фіолетовий колір символізує смирення в традиціях католицької церкви, він має абсолютно протилежне сприйняття в загальному суспільстві. Соціальне опитування європейців в 2000 показало, що цей колір найчастіше асоціюють з марнославством.[5] Як колір, який не так часто існує в природі, і таких що по своїй природі привертає увагу, його сприймають як колір індивідуальності і екстравагантності.

В одязі

  • В Японії, фіолетовий колір був популярним кольором, введеним в японське вбрання в період Хейан (794–1185). Барвник робили із кореня квітучої рослини краснокореня (Воловик лікарський), що японською називається муразакі. Приблизно в той самий час японські художники почали використовувати пігмент, виготовлений з тієї ж рослини.[6]

Галерея

Примітки

  1. Фіялковий // Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів. 2-е вид. / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 1024 с.
  2. Фіялковий // Російсько-українські словники
  3. Shorter Oxford English Dictionary, 5th Edition, 2003.
  4. Eva Heller, Psychologie de la couleur: effets et symboliques. p. 4.
  5. Eva Heller, Psychologie de la couleur: effets et symboliques, p. 167.
  6. Anne Varichon, Couleurs: pigments et teintures dans les mains des peuples, p. 139

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.