Декалюк Ярослава Іванівна
Ярослава Іванівна Декалюк (нар. 7 вересня 1956, м. Чортків, нині Україна) — українська співачка, поетеса, режисер, педагог.
Ярослава Декалюк | |
---|---|
Ярослава Іванівна Декалюк | |
Народилася |
7 вересня 1956 (65 років) Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українка |
Alma mater | КНУКіМ |
Життєпис
Закінчила Київський інститут культури (1979). У м. Тернопіль: завідувачка дитячих секторів ПК «Октябрь» (нині ПК «Березіль») і «Кооператор» облспоживспілки; солістка хор. капели під керівництвом І. Кобилянського; організаторка, художня керівниця і режисерка самодіяльного народного театру «Калина» ПТУ № 1 (1990—1998). Від 2004 — керівник дитячого сектору, завідувачка відділу концертів і дозвілля ПК «Березіль», водночас від 2005 — солістка фольк-гурту «Подоляни», 2006 — «Оркестри волі».
Творчість
В репертуарі — близько 30 українських народних і обрядових пісень, твори українських композиторів, в сучасній інтерпретації, зокрема А. Горчинського, Р. Кириченко.
Авторка, режисерка і учасниця театралізованих вистав Лада і Лель, Свято української мови і слов'янської писемності, ведуча обрядових дійств на Театральному майдані, творчих звітів мистецьких колективів у Тернополі й області, в Києві, у Болгарії, Італії, Польщі. Вокальні твори у виконанні записані на аудіокасети і компакт-диск.
Друкувалась у журналах «Літературний Тернопіль», колективному збірнику «Подільська толока».
Авторка поетичної збірки «Мене облюбувало сонце» (2020)[1].
Нагороди
дипломантка пісенних конкурсів:
- «Балтійські зорі» (м. Рига, Прибалтика),
- «Берегиня» (Словенія),
- «Ukraina Fest» (Барселона),
фестивалів:
- «Українці, будьмо разом» (Прага, Чехія),
- «Шануймосвоє» (м. Санок, Польша),
- «Єднаймося разом» (Лісабон, Португалія).
Примітки
- Декалюк, Я. Мене облюбувало сонце. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 64 с. : іл. — ISBN 978-966-457-395-2.
Джерела
- Щербак, Л. Декалюк Ярослава Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 195. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Декалюк Ярослава // Тернопільська обласна бібліотека для дітей.
- Ліберний, О. Голос, який зачаровує // Свобода. — 2007. — 14 листоп. — С. 14. — (Талант з народу).
- Заморська, Л. «Без пісні жити не можу» // 20 хвилин. — 2008. — 26 лют. — С. 8-9. — (Альбом).
- Сагаль, О. Тернополянка, котра закохала італійців в українську пісню! // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 24-30 верес. — С. 8.
- Костишин, Л. «Я їх так довго шукала...» // Вільне життя. — 2008. — 10 жовт. — С. 7.
- Квітка, О. Ярослава Декалюк: «Я — українка, я — козачка, я мову рідну бережу, свою вишивану сорочку завжди до серденька горну» // Нова ера. — 2008. — 8-14 жовт. — С. 9.
- Костишин, Л. Ярослава Декалюк: «Стояла на площі й не вірила: невже це я співаю в Італії?» // Вільне життя. — 2008. — 22 жовт. — С. 8.
- Заморська, Л. Судилась їй співоча доля // 20 хвилин. — 2008. — 29 груд. — С. 10.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Ярослава Декалюк та поет-пісняр Іван Кушнір популяризували українську пісню у Європі на YouTube // Телекомпанія TV-4. |