Декалюк Ярослава Іванівна

Ярослава Іванівна Декалюк (нар. 7 вересня 1956, м. Чортків, нині Україна) українська співачка, поетеса, режисер, педагог.

Ярослава Декалюк
Ярослава Іванівна Декалюк
Народилася 7 вересня 1956(1956-09-07) (65 років)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСР Україна
Національність українка
Alma mater КНУКіМ

Життєпис

Закінчила Київський інститут культури (1979). У м. Тернопіль: завідувачка дитячих секторів ПК «Октябрь» (нині ПК «Березіль») і «Кооператор» облспоживспілки; солістка хор. капели під керівництвом І. Кобилянського; організаторка, художня керівниця і режисерка самодіяльного народного театру «Калина» ПТУ № 1 (1990—1998). Від 2004 — керівник дитячого сектору, завідувачка відділу концертів і дозвілля ПК «Березіль», водночас від 2005 — солістка фольк-гурту «Подоляни», 2006 — «Оркестри волі».

Творчість

В репертуарі — близько 30 українських народних і обрядових пісень, твори українських композиторів, в сучасній інтерпретації, зокрема А. Горчинського, Р. Кириченко.

Авторка, режисерка і учасниця театралізованих вистав Лада і Лель, Свято української мови і слов'янської писемності, ведуча обрядових дійств на Театральному майдані, творчих звітів мистецьких колективів у Тернополі й області, в Києві, у Болгарії, Італії, Польщі. Вокальні твори у виконанні записані на аудіокасети і компакт-диск.

Друкувалась у журналах «Літературний Тернопіль», колективному збірнику «Подільська толока».

Авторка поетичної збірки «Мене облюбувало сонце» (2020)[1].

Нагороди

дипломантка пісенних конкурсів:

  • «Балтійські зорі» (м. Рига, Прибалтика),
  • «Берегиня» (Словенія),
  • «Ukraina Fest» (Барселона),

фестивалів:

  • «Українці, будьмо разом» (Прага, Чехія),
  • «Шануймосвоє» (м. Санок, Польша),
  • «Єднаймося разом» (Лісабон, Португалія).

Примітки

  1. Декалюк, Я. Мене облюбувало сонце. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 64 с. : іл. — ISBN 978-966-457-395-2.

Джерела

  • Ліберний, О. Голос, який зачаровує // Свобода. — 2007. — 14 листоп. — С. 14. — (Талант з народу).
  • Заморська, Л. «Без пісні жити не можу» // 20 хвилин. — 2008. — 26 лют. — С. 8-9. — (Альбом).
  • Сагаль, О. Тернополянка, котра закохала італійців в українську пісню! // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 24-30 верес. — С. 8.
  • Костишин, Л. «Я їх так довго шукала...» // Вільне життя. — 2008. — 10 жовт. — С. 7.
  • Квітка, О. Ярослава Декалюк: «Я — українка, я — козачка, я мову рідну бережу, свою вишивану сорочку завжди до серденька горну» // Нова ера. — 2008. — 8-14 жовт. — С. 9.
  • Костишин, Л. Ярослава Декалюк: «Стояла на площі й не вірила: невже це я співаю в Італії?» // Вільне життя. — 2008. — 22 жовт. — С. 8.
  • Заморська, Л. Судилась їй співоча доля // 20 хвилин. — 2008. — 29 груд. — С. 10.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Ярослава Декалюк та поет-пісняр Іван Кушнір популяризували українську пісню у Європі на YouTube // Телекомпанія TV-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.