Дельта IV
Дельта IV (англ. Delta IV) — четверте покоління ракети-носія (РН) сімейства Delta компанії «Boeing», а з 2006 року — «ULA». Належить до ракет середнього або важкого класу, залежно від комплектації. Перший успішний комерційний запуск РН із супутником Eutelsat було здійснено 2002 року. Дельта IV була розроблена в рамках програми розвитку одноразових ракет (англ. Evolved Expendable Launch Vehicle) для запуску комерційних супутників і супутників ВПС США. Ракета-носій використовується в п'яти варіантах: Медіум (англ. Medium, Середній), Медіум+ (4,2), Медіум+ (5,2), Медіум+ (5,4) и Хеві (Heavy, Важкий). Останній важкий варіант призначений для більшого розміру і ваги корисного навантаження. Дельта IV використовується в першу чергу для задоволення потреб американських військових через високу вартість її запуску.
 Старт Дельта IV Медіум із супутником DSCS III-B6 | ||||||
| Старт Дельта IV Медіум із супутником DSCS III-B6 | ||||||
| Призначення | ракета-носій | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Виробник |
Boeing, United Launch Alliance | |||||
| Країна |
 США | |||||
| Розміри | ||||||
| Висота | 63—72 м | |||||
| Діаметр | 5 м | |||||
| Маса | 249'500—733'400 кг | |||||
| Вантаж | ||||||
| Вантаж на ННО |
11'470—28'790 кг | |||||
| Вантаж на ГПО |
4'440—14'220 кг | |||||
| Споріднені ракети | ||||||
| Родина | Delta | |||||
| Аналоги | Atlas V, Falcon 9 Block 5 | |||||
| Історія запусків | ||||||
| Статус | діюча | |||||
| Космодроми |
Мис Канаверал База Ванденберг | |||||
| Всього запусків | 36 | |||||
| Успішних | 35 | |||||
| Невдалих | 1 (Heavy) | |||||
| Перший запуск |
Medium: 11 березня 2003 Medium+ (4,2): 20 листопада 2002 Medium+ (5,2): 3 квітня 2012 Medium+ (5,4): 6 грудня 2009 Heavy: 21 грудня 2004 | |||||
| Останній запуск | 12 січня 2018 | |||||
| Прискорювач (Ступінь 0) - GEM-60 або CBC | ||||||
| No прискорювача | 2—4 | |||||
| Двигуни | ||||||
| Тяга | 826—3'140 кН | |||||
| Паливо | ||||||
| ступінь - Перший—CBC | ||||||
| Повна маса | 226'400 кг | |||||
| Двигуни | RS-68A | |||||
| Тяга | 3'140 кН | |||||
| Питомий імпульс | 360 с, вак.: 412 с | |||||
| Тривалість горіння | 245 с, Heavy: 348 с | |||||
| Паливо | рідкий водень/рідкий кисень | |||||
| ступінь - Другий—DCSS | ||||||
| Повна маса | 24'170—30'700 кг | |||||
| Двигуни | RL10B-2 | |||||
| Тяга | 110 кН | |||||
| Питомий імпульс | 462 с | |||||
| Паливо | рідкий водень/рідкий кисень | |||||
Запуски РН здійснюються з мису Канаверал і бази Ванденберг ВПС США, де вони збираються в горизонтальних складальних центрах (англ. Horizontal Integration Facility).
Станом на 2012 рік варіант Delta IV Heavy мав найбільше корисне навантаження серед усіх ракет-носіїв, що експлуатувалися на той час.[джерело?]
У січні 2018 року США запустили ракету Delta IV з секретним супутником розвідки.[1]
Запуски РН Дельта IV
Першим корисним навантаженням, виведеним на орбіту за допомогою РН Дельта IV, став супутник зв'язку Eutelsat W5. Запуск ракети-носія, виконаний за схемою Медіум+ (4,2), було здійснено з мису Канаверал. Супутник було виведено на геостаціонарну орбіту 20 листопада 2002 року.
У грудні 2004 року після значних затримок через погану погоду було вперше випробувано варіант РН Хеві із супутником Хеві Демо. Внаслідок кавітації в паливопроводах, датчики зареєстрували закінчення пального. Двигуни бічних блоків CBC і пізніше двигун основного блоку CBC були передчасно відключені, хоча пальне для продовження роботи залишалося. Другий ступінь намагався компенсувати недоробку першого ступеня й бічних прискорювачів, доки у ньому не скінчилося пальне. Цей політ був пробним запуском з наступним корисним навантаженням:
- ДемоСат — 6020 кг; алюмінієвий циліндр, заповнений 60 прутами з латуні, який передбачалося вивести на геостаціонарну орбіту, однак через збій датчиків, супутник запланованої орбіти не досяг.
- НаноСат-2 — виведений на низьку навколоземну орбіту, являв собою два дуже маленьких супутника Спаркі (24 кг) і Ральфі (21 кг). З урахуванням недостатнього часу роботи перших ступенів, найбільш імовірно, що вони не досягли стабільної орбіти.[2]
- GOES-O (англ. Geostationary Operational Environmental Satellite, геостаціонарний оперативний супутник контролю навколишнього середовища) — погодний супутник НОАА і НАСА, запущено РН Медіум+ (4,2) з мису Канаверал. Старт було заплановано на 6 квітня 2009 року[3][4], але запуск відбувся 27 червня 2009 року.
Примітки
- США запустили ракету Delta IV із секретним військовим супутником. Glavcom (укр.). 26 січня 2016. Процитовано 4 березня 2018.
- Spaceflight Now: Звіт по запуску РН Дельта IV (англ.)
- Spaceflight Now - Tracking Station - Worldwide launch schedule. Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 13 січня 2009.
- Schaub, Michael B. Mission Set Database. NASA GSFC/Honeywell TSI. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 грудня 2008.
Посилання
- Delta IV Launch Vehicle page on United Launch Alliance site(англ.)
- Delta IV information on Gunter's Space Page(англ.)