Дементьєв Андрій Дмитрович

Андрі́й Дми́трович Деме́нтьєв (рос. Андрей Дмитриевич Дементьев) (16 липня 1928(19280716), Твер, СРСР — 26 червня 2018, Москва, Росія)[1] — російський поет, автор текстів до багатьох пісень, журналіст, публіцист, громадський діяч. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007). Виступав проти Євромайдану [2].

Андрій Дементьєв
рос. Андрей Дементьев
Ім'я при народженні Андрій Дмитрович Дементьєв
Народився 16 липня 1928(1928-07-16) (93 роки)
м.Твер, СРСР
Помер 26 червня 2018(2018-06-26) (89 років)
Москва, Росія
·рак простати
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Місце проживання м. Москва
Діяльність поет, журналіст, поет-пісняр, телеведучий, радіоведучий
Відомий завдяки поет
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська
Членство Спілка письменників СРСР, second Civic Chamber of the Russian Federationd, third Public Chamber of the Russian Federationd, fourth Public Chamber of the Russian Federationd і Sixth Public Chamber of the Russian Federation (2017-2020)d
Роки активності 1948 — 2018 — 2018
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр вірш, пісня і оповідання
Партія КПРС
Нагороди Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії СРСР (1985), Бунінської премії (2007).
Сайт andreydementiev.com

Життєпис

З 1981 по 1992 рік Дементьєв очолював літературний часопис «Юність». У 1990-і роки почав працювати на телебаченні та радіо в якості кореспондента й ведучого.

Книги А. Дементьєва
  • Лирические стихи. Калинин. — 1955
  • Родное: Стихи. Калинин. — 1958
  • Дорога в завтра: поэма о Валентине Гагановой. Калинин. — 1960
  • Глазами любви: стихи. Калинин. — 1962
  • Про девочку Марину и про смешную птицу: Стихи. Калинин. — 1963
  • Солнце в доме: Стихи. М. — 1964
  • Наедине с совестью: Стихи. М. — 1965
  • Штрихи большой жизни: М. И. Калинин в родных местах. М. — 1965
  • Август из Ревеля: рассказы о М. И. Калинине. М. — 1970
  • Избранная лирика: Стихи. М. — 1970
  • Боль и радость: Стихи и поэма. М. — 1973
  • Первый ученик: рассказ о М. И. Калинине. М. — 1973
  • Рядом ты и любовь. М. — 1976
  • Азарт. М. — 1983.
  • Стихотворения. М. — 1988. ISBN 5-268-00595-2
  • Снег в Иерусалиме. М. — 1993. ISBN 5-85661-005-9
  • У судьбы моей на краю. М. — 2002. ISBN 5-93494-018-X
  • Я живу открыто. М. — 2003. ISBN 5-235-02627-6
  • Виражи времени. М. — 2004. ISBN 5-699-09176-9
  • Избранное. М. — 2004. ISBN 5-699-06727-2
  • Нет женщин нелюбимых. М. — 2006. ISBN 5-699-04546-5, ISBN 5-699-04547-3
  • Новые стихи. М. — 2006. ISBN 5-699-17648-9
  • Избранное. М. — 2009.

Погляди

Про Україну Дємєнтьєв так сказав:

Вони думають, що Україна це велика держава. Україна завжди була Малоросією[3].

Примітки
  1. Хунта, фашизм та Малоросія: що померлий поет Андрій Дементьєв говорив про Україну. «Народна Правда». 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
  2. Я так ДУМАЮ VIPCOMMENTS (16 вересня 2015). Андрей Дементьев об Украине #ЯтакДУМАЮ Сеня Кайнов Seny Kaynov. Процитовано 26 червня 2018.
  3. «Завжди була Малоросією»: померлому поетові пригадали слова про Україну


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.