Демократизація

Демократиза́ція — політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. Як правило мається на увазі суспільства, що не мають демократичного устрою, а саме: пост-тоталітарні, пост-авторитарні, ієрархічні суспільства.

Голосування — важлива частина демократичного процесу.

Демократизація характеризується частковим перерозподілом політичної влади, делегуванням владних повноважень іншим субєктам права — громадянам та громадським інститутам і організаціям; закріпленням в законах прав і свобод людини; скасуванням антидемократичних законів та інститутів влади.

Хвилі демократизації

Поява демократичних держав у світі проходила нелінійно.

Хвилі демократизації  - це група переходів від недемократичних держав до демократичних, які відбуваються в певний період часу і кількість яких значно перевищує кількість переходів у протилежному напрямку.

Між цими хвилями відбувалися періоди демократичного відкочування.

Самуель Гантінгтон виділив такі основні хвилі демократизації та відкочування:

  • 1820 - 1920рр.  - перша і найдовша хвиля. Було утворено близько 20 демократичних держав (Франція, Велика Британія, США). Для цих країн було харахтерним широке виборче право,парламентська та партійна системи.
  • I пол. 1920-х рр. - I пол. 1940-х.рр.  Перша хвиля відкочування, яка бере свій початок із приходом до влади в Італії Беніто Муссоліні в 1922р. Це призводить до розквіту комуністичних, фашистських і мілітаристських ідеологій, встановлення нових масових форм тоталітаризму.
  • 1940 - 1960рр.  - друга хвиля демократизації. Початок їй поклала Друга світова війна. Союзницька окупація сприяла введенню демократичних інститутів у Зх. Німеччині, Італії, Австрії, Японії, хоча, в той же час, радянськими військами була зруйнована демократія в Чехословаччині та Угорщині. Розпад колоніальної системи породив на світ ряд нових держав. В багатьох із них не робилося ніяких спроб ввести демократичні інститути. В деяких існували лише елементи демократії (Пакистан, Малайзія, Індонезія). В деяких нових державах (Індія, Шрі-Ланка, Ізраїль) демократичні інститути протрималися близько 10 років. А в 1960р. демократичною стала найбільша держава Африки - Нігерія.
  • 1960-і - 1970-і рр.  - друга хвиля демократичного відкочування. За однією з оцінок, третина із 32 діючих демократій, що існували у світі в 1958р. до середини 1970-х рр. перетворилися в авторитарії.
  • I пол. 1970-х рр. XX ст.  - третя хвиля демократизації. За 15 років демократичні режими прийшли на зміну авторитарним майже в 30 країнах Європи, Азії і Латинської Америки.

Приклади

Література

  • Л. Нагорна. Демократизація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.191 ISBN 978-966-611-818-2
  • О. Дергачов. «Хвилі демократизації» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.759 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

Див. також


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.