Демір-Капу

Демі́р-Капу́ (крим. Demir Qapı) — гірська вершина в центральній частині Головного пасма Кримських гір, на південному заході Нікітської яйли.

Демі́р-Капу́
Демір-Капу
Демір-Капу
44°35′06″ пн. ш. 34°12′26″ сх. д.
Країна  Україна
Регіон Крим
Автономна Республіка Крим[1]
Розташування  Україна, Автономна Республіка Крим
Система Кримські гори
Тип гора[1]
Висота 1540 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 710176
Демі́р-Капу́
Демі́р-Капу́ (Україна)
Демі́р-Капу́
Демі́р-Капу́ (Автономна Республіка Крим)
 Демір-Капу у Вікісховищі

Висота до 1540 м, друга за висотою після г. Роман-Кош (1545) вершина Кримських гір. Обмежена з північного сходу зниженням Гурзуфського сідла. Південно-східний схил пологий, південно-західний — скелястий, крутий.

Складається з вапняків. Схили та вершина безлісі, вкриті різнотравною гірсько-лучною рослинністю. Належить до Кримського заповідно-мисливського господарства.

Загальний опис

Назва гори в дослівному перекладі з кримськотатарської мови означає «залізні ворота» (demir - «залізо», qapı (діалектний варіант qapu) - «двері», «ворота»). Ймовірно, воно походить від назви вузької частини яйли, що розташовується в півтора кілометрах на схід від вершини (цю назву наводить відомий краєзнавець М. А. Головкинський у своєму путівнику від 1894; в той же час використання подібної назви для вузьких проходів і ущелин в Криму - не рідкість).

Вершина являє собою конусовидное піднесення яйли, витягнуте приблизно в напрямку північ-південь. Західні схили вершини пологі, східні - кілька більш круті, зі східчастими скельними уступами. Вершина і її схили вкриті трав'янистою рослинністю, деревний покрив відсутній. Гора складена мергельними вапняками.

Вершина розташовується на території Кримського природного заповідника, тому відвідування її обмежене. У двох кілометрах на захід від Демір-Капу розташовується четверта за висотою вершина Кримських гір - Кемаль-Егерек, а приблизно в півтора кілометрах на південний схід - вихід на Романівське шосе і Альтанка вітрів.

Джерела

Література
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  1. GEOnet Names Server — 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.