Ден (фараон)

Нині стверджують, що саме Ден, а не ймовірний об'єднувач Єгипту Хор-Аха (Менес) чи попередники Дена — Джер і Уаджі — вперше носив подвійну корону, що складається з білої верхньоєгипетської, вставленої в червону нижньоєгипетську, і титул «Цар Верхнього і Нижнього Єгипту», (інсібіа). Історичні джерела згадують також про бої, що велися за цього фараона проти кочівників на Синайському півострові, що свідчить про подальшу експансію Єгипту в цьому напрямку.

Судячи зі знайдених в Абідосі двох табличок зі слонової кістки, позначених ім'ям Дена, за нього єгиптяни почали просуватися на Синайський півострів (єгип. Мафкет). На одній з табличок Ден зображений вбиваючим тубільця, якого він повалив перед собою. Поміщений тут ієрогліфічний напис говорить: «Перший випадок поразки східних жителів». На іншій табличці поміщений наступна напис: «Зруйнував фортецю Ан… Прийшов владика, цар Верхнього і Нижнього Єгипту Семті, що підкорив 30 областей». Одна з захоплених царем фортець названа тут Унут, яка, імовірно, тотожна фортеці Синайського півострова Унут, згаданій в повідомленні вельможі Уни (Ⅵ династія). У царя третього рядка Палермського каменю, ім'я якого, на жаль, не збереглося, але цей цар, безсумнівно, тотожний Дену, три річних назви, з 14 уцілілих, згадують ставки і протоки, що свідчить про розширення іригаційної системи за його царювання. Якщо безіменний цар Палермского каменю і Ден одна і теж особа, то правління Дена тривало не менш 30 із зайвим років, на що вказує простий розрахунок по клітинкам, на які розділений Палермський камінь. До того ж з написів того часу відомо, що Ден святкував «свято тридцятиріччя царювання» (хеб-сед). Зображення золотих статуй на печатці Дена свідчать про те, що в цю епоху єгиптяни стали одержувати досить велику кількість золота, мабуть, з Нубії.

Особливе місце при ньому займала, очевидно, його мати — цариця Мернейт, гробниця якої знаходилася в гробниці сина на царському цвинтарі в Умм ель-кабе поблизу Абідоса і була гідна поховання самого царя. Незвичайне положення займав при Дені, і «охоронець скарбниці царя» на ім'я Хемака, чия величезна усипальниця балу відкопана на столичному цвинтарі біля «Білих Стін» (Мемфісу). На ярликах того часу ім'я Хемаки стоїть не разом з титулом того сановника, відповідального за заготовляння даних припасів, а безпосередньо за ім'ям царя. Якщо цей вельможа тотожний однойменному керуючому царськими виноградниками, не один раз згаданому на печатках від винних посудин, то він керував і царськими угіддями.

На відміну від усипальниць його попередників, що були виконані під землею, тільки з використанням цегли-сирцю і дерева, і були нескладні за задумом, представляючи собою усього лише велику прямокутну підземну гробницю, оточену з усіх боків підземними кімнатками, в підземелля Дена вели величні сходи, що виводять на схід, назустріч сонцю, що сходить, а сам склеп був вимощений плитами з привезеного каменю — червоного граніту, що добувається на самому півдні країни, у перших нільських порогів. Виготовлений з червоного граніту підлога гробниці Дена є першим випадком використання цього матеріалу в будівництві. При похованні Дена в жертву було принесено 136 чоловік.

Тривалість царювання, достаток нововведень, багатство правління Дена на події, здатні створити уявлення про цього царя як про найважливішого представника I династії.

• Schneider Thomas. Lexikon der Pharaonen. — Düsseldorf : Albatros, 2002. — ISBN 3-491-96053-3.
• GODRON, Gérard, Les rois de la Ie dynastie chez Manéthon, in: L'Ancien Empire. Études J.-P. Lauer, 199-211. (fig.).
• GODRON, Gérard, Études sur l'Horus Den et quelques problèmes de l'Égypte archaïque, Genève, Patrick Cramer, Éditeur, 1990 = Cahiers d'Orientalisme, 19. (21 x 30 cm; 241 p., pl)