Державна зоологічна колекція Мюнхена

Зоологічна державна колекція Мюнхена (нім. Zoologische Staatssammlung München, ZSM), або Баварська державна зоологічна колекція (нім. Zoologische Staatssammlung München) — німецький науково-дослідний зоологічний інститут, що займається проблемами систематики і фауністики. Один з найбільших і старіших природно-історичних музеїв Німеччини і Європи, який веде свою історію з 1807 року і зберігає понад 20 млн екз. тварин. Є структурною частиною Баварських державних природно-історических колекцій (нім. Staatliche Naturwissenschaftliche Sammlungen Bayerns, SNSB).

Зоологічна державна колекція Мюнхена
нім. Zoologische Staatssammlung München
48°16′ пн. ш. 11°48′ сх. д.
Тип науково-дослідний інститут
Країна  Німеччина
Розташування  Німеччина, Мюнхен
Адреса ФРН, Мюнхен, Obermenzing, Münchhausenstr. 21..
Засновник Йоганн Баптист фон Спікс
Засновано 1807
Оператор Баварія
Директор Gerhard Haszprunard
Сайт zsm.mwn.de
Державна зоологічна колекція Мюнхена (Німеччина)

 Державна зоологічна колекція Мюнхена у Вікісховищі

Історія

Основи колекції були закладені в 1807 році указом короля Баварії Максиміліана I під час реформування Баварської академії наук. У 1811 році було побудовано окремий будинок для зоолого-антропологічного відділення і запрошений Йоганн Баптист фон Спікс на посаду першого хранителя.[1]

Зоологічна державна колекція налічує приблизно 20 млн зоологічних об'єктів. Включає секції ентомології, безхребетних і хребетних тварин. Тут зберігається найбільша у світі колекція метеликів: понад 7 млн окремих екземплярів, що представляють близько 100 тис. видів лускокрилих комах.[2]

З історичних колекцій вирізняються матеріали бразильської експедиції 1817—1820 років Йоганна Баптиста фон Спікса, колекція Герцога Лейхтенберзького (1858) і інші. З бразильської експедиції Спікс і ботанік Карл Фрідріх фон Марціус привезли до Німеччини колекцію з 6500 рослин, 2700 комах, 85 ссавців, 350 птахів, 150 амфібій і 116 риб. Вони складають важливу основу сьогоднішньої Державної зоологічної колекції Мюнхена.

Разом з її дослідницькими роботами Зоологічна державна колекція підтримує інші музеї природознавства своїми консультаціями і частково об'єктами, які вона надає для виставок. Одночасно вона консультує Баварський уряд і пересічних громадян щодо тварин-шкідників.

Довідкова бібліотека налічує понад 120 тис. томів і 1 000 наукових журналів. Державна колекція видає і редагує кілька власних зоологічних спеціальних журналів, з яких найвідоміший «Spixiana» (Zeitschrift für Zoologie).[3]

Серед директорів були такі учені як професор Dr. Ernst Josef Fittkau (у 1976—1992 роках), Dr. Walter Forster (1910—1986; у 1965—1975 роках) і інші.[4]

З 2006 року директором Зоологічної колекції є професор Gerhard Haszprunar.[5]

Нагороди

Зоологічна колекція заснувала свої премію і медаль за заслуги в галузі систематики тварин. Крім того, існує підтримуване нею товариство друзів і меценатів (Freunde der Zoologischen Staatssammlung e.V.)

З 1981 року за цінний вклад у колекції, за досягнення в теоретичній таксономії, філогенії та в галузі дослідження еволюції, а також покровителям і меценатам вручається медаль. Медаль названо на честь Йоганна Баптіста фон Спікса і була заснована в рік його 200-річчя.[6]

З 2000 року молодим ученим вручається премія R. J. H. Hintelmann Wissenschafts-Preis в 5000 євро за особливо цінний вклад в галузі зоологічної систематики для співпраці із Зоологічною колекцією Мюнхена і оплати роботи в її лабораторіях.[7]

Наукові товариства

Із зоологічною колекцією асоційовано декілька товариств:[8]

  • Biopat — Patenschaften für biologische Vielfalt e. V.
  • Friedrich Held Gesellschaft (FHG)
  • Gesellschaft für Biologische Systematik (GfBS)
  • Heterocera Sumatrana Society (HSS)
  • Münchner Entomologische Gesellschaft (MEG)
  • Ornithologische Gesellschaft in Bayern e.V. (OG)
  • Thüringer Entomologenverband e.V. (TEV)
  • Zoological Society Wallacea (ZSW)

Див. також

Література

Literatur zur Geschichte

  • Heinrich Balss: Die Zoologische Staatssammlung und das Zoologische Institut. In: Karl Alexander von Müller (Hrsg.): Die wissenschaftlichen Anstalten der Ludwig-Maximilians-Universität zu München. Chronik zur Jahrhundertfeier. Oldenbourg und Wolf, München 1926, S. 300—315.
  • Ernst Joseph Fittkau: Vom Naturalienkabinett zum modernen Forschungsinstitut: Geschichte und Bedeutung der Zoologischen Staatssammlung. In: Chronik der Zoologischen Staatssammlung München. Festschrift zur Verabschiedung des Direktors der Zoologischen Staatssammlung München Prof. Dr. Ernst Josef Fittkau, 1976—1992. (= Spixiana. Supplement. Band 17). Herausgegeben von den Mitarbeitern der Zoologischen Staatssammlung. Pfeil, München 1992, ISBN 3-923871-62-7, S. 24–34, (online).

Literatur über den Neubau

  • Hubert Fechter: Der Neubau der Zoologischen Staatssammlung München. In: Chronik der Zoologischen Staatssammlung München. Festschrift zur Verabschiedung des Direktors der Zoologischen Staatssammlung München Prof. Dr. Ernst Josef Fittkau, 1976—1992. (= Spixiana. Supplement. Band 17). Herausgegeben von den Mitarbeitern der Zoologischen Staatssammlung. Pfeil, München 1992, ISBN 3-923871-62-7, S. 176—188, online.
  • Klaus Schönitzer, Michael Wolf, Liu Lan-Yu: Energy Efficiency by Means of Architecture and Engineering: The Bavarian State Collection of Zoology. In: Museology Quarterly. (Taichung), Band 23, Nr. 4, 2009, S. 23–42, (Digitalisat, PDF; 2,5 MB).

Ресурси Інтернету

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.