Державний борг України

Законодавче визначення державного боргу України закріплено в ст. 2 Бюджетного кодексу України.

Боргова складова у системі державних фінансів має функціональне походження від державного кредиту.

Державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту на державному і регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів, а також для рефінансування раніше здійснених державних запозичень.

Економічна суть державного боргу проявляється в переломленні через такі дві властиві йому функції:

1. фіскальна — залучення державою необхідних коштів для фінансування бюджетних видатків;
2. регулятивна — коригування обсягу грошової маси через купівлю-продаж цінних паперів національним (центральним) банком країни.

Структурно Державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього. У 1992 році прийнято Закон «Про державний внутрішній борг України», яким визначено, що:

Державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

Державний зовнішній борг — це боргові зобов'язання держави перед нерезидентами щодо повернення позичених коштів (основна сума боргу) та відсотків за ними.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований).

• Прямий державний борг — це борг, що відображає обсяги позичених ресурсів, які надійшли в розпорядження уряду країни.

• Умовний (гарантований) державний борг — це зобов'язання держави як гаранта повернення ресурсів кредитору в разі неплатоспроможності позичальника.

Також державний борг за ознакою валюти зобов'язань поділяється на борг в іноземній валюті і борг в національній валюті; за ознакою відсоткової ставки — на борг з фіксованою ставкою і борг з плаваючими ставками.

Див.також: Державний борг, міжнародні (золотовалютні) резерви НБУ та Президенти України

Динаміка боргу відносно ВВП (побудовано автором на основі даних Мінфіну[79] та цієї публікації)

Безпечний рівень боргу — це такий рівень, при якому держава може:

• своєчасно і в повному обсязі виконувати свої боргові зобов'язання без допомоги міжнародних фінансових організацій (чи інших суб'єктів), без проведення реструктуризації цих зобов'язань чи оголошення дефолту;
• здійснювати державні запозичення на ринках капіталу за прийнятними відсотковими ставками.

Згідно з вітчизняними і іноземними дослідженнями економічно безпечний рівень державного і гарантованого державою боргу для України наразі становить близько 35 % від ВВП[80][81][82]. Такий висновок базується на статистиці настання дефолтів у країнах з ринками, що формуються, (досліджено МВФ[81]) та на власному досвіді України, яка вже двічі була не в змозі самостійно виконувати свої боргові зобов'язання при їх наближенні до рівня 30-35 % відносно ВВП[83], зокрема:

• наприкінці 90-х років минулого століття, що призвело до кількох реструктуризацій внутрішнього державного боргу і реструктуризації зовнішнього державного боргу;
• та наприкінці 00-х років поточного століття, що призвело до звернення про допомогу до міжнародних фінансових організацій (сума якої була другою за величиною у світі після допомоги МВФ для Угорщини).

27 серпня 2015 міністр фінансів України Наталія Яресько завершила переговори з кредиторами про списання частини боргу України. В результаті такої реструкторизації було списано частину боргів. Іншу частину було пролонговано.

• Державний борг
• Золотовалютні резерви НБУ
• Список країн за державним боргом
• Механізми управління державним боргом
• Фінансування бюджету
• Чистий державний борг

• Закон «Про державний внутрішній борг України»

• Державний борг //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
• Поточні показники державного боргу України
• Деякі тенденції в боргових показниках^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Структура зовнішнього державного боргу України та особливості його обслуговування
• Кравчук О. Історія формування боргової залежності України // Спільне. — 30.04.2015.
• Державний борг: управління ризиками і інші нотатки^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• (Не)безнадійні сподівання. Чого чекати Україні від реструктуризації зовнішнього боргу? // Василь Башко, «Дзеркало тижня. Україна», 17 квітня 2015
• Зовнішній борг України на кінець І кварталу 2015 року // Національний банк України (документ)
• Заплати, якщо зможеш: скільки Україна повинна повернути до 2045 року. https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.