Держгідрографія

Згідно з нормами Конвенції ООН з морського права від 1982 року Україна має право на виключну (морську) економічну зону площею до 100 тис. км², але в державному управлінні перебувають морські внутрішні води і територіальне море загальною площею 38 тис. км².

Функції гідрографічного забезпечення в цих водах за часів існування СРСР виконувала Гідрографічна служба Чорноморського флоту. Після відновлення незалежності України Кабінет Міністрів в 1994 році задля управління навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплавства, які передусім потрібні для транспортному і промисловому флоту створив Національне агентство морських досліджень і технологій (НАМДіТ), а в 1998 році на його базі було створено гідрографічну службу України. В серпні 2000 року її було перетворено на державну установу "Держгідрографія".

"Держгідрографія" стала правонаступником Центрального, Керченського, Миколаївського, Одеського, Севастопольського державних гідрографічних підприємств, державного науково-дослідного підприємства "Укрморкартографія" і є науково-виробничим комплексом, заснованим на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.[1]

На 2018 рік на балансі «Держгідрографії» перебувають 65 суден. Їх середній вік – 36 років. Гідрографічних лоцмейстерских суден морського класу, які обладнані підйомним пристроєм для роботи з буями, в установі вісім одиниць, а здатних піднімати вантажі більше 3 тонн, тільки одне, яке було побудовано у 1968 році.[2]

В травні 2019 року розпочато аудит з метою забезпечення роботи засобів навігаційного обладнання (ЗНО) відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі.

Об'єктами аудиту було визначено Очаківську та Миколаївську групи навігаційного обладнання, а також Південну, Одеську, Білгород-Дністровську групи. У рамках аудиту буде відвідано стаціонарні об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення (маяки, створні знаки). Окрему увагу буде приділено оперативності реагування персоналу на відмови обладнання.

Крім того було піднято питання реконструкції та відновлення маяка на острові Джарилгач, який є пам'яткою архітектури.[3]

У вересні 2019 року Держгідрографія придбала два безпілотні авіаційні комплекси (БПЛА) для забезпечення безпеки судноплавства на річках.[4]

Основними напрямками роботи Держгідрографії є:

• оснащення морів і внутрішніх водних шляхів зони відповідальності України ЗНО, забезпечення їх безперебійної дії відповідно до встановлення режимів роботи, складання і розповсюдження навігаційних морських і лоцманських річкових карт, керівництв і посібників для плавання, інформування суден про зміни навігаційної обстановки плавання;
• розвиток систем навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, що включає розробку та впровадження нових методів технологій і технічних засобів навігації, гідрографії та морської картографії;
• представлення Міністерства інфраструктури у Міжнародний гідрографічній організації (МГО), інших міжнародних організаціях з питань навігації, гідрографії, океанографії та морської картографії, співпраця з гідрографічними службами інших країн;
• виконання міжнародних зобов’язань України з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, що включає гідрографічне і океанографічне вивчення океанів і морів.[5]

Філії державної установи «Держгідрографія»:

• ФДУ „Укрморкартографія”;
• ФДУ „Миколаївський район Держгідрографії”;
• ФДУ "Дніпровський район Держгідрографії";
• ФДУ „Одеський район Держгідрографії”;

та філії фінансово-господарська діяльність яких тимчасово припинена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014.[6]

• ФДУ „Керченський район Держгідрографії”;
• ФДУ „Севастопольська філія Держгідрографії ім. Мітіна”.

• БГК-334
• ГС-82

• В.о. Начальника Держгідрографії (від 19.02.2020) — Д. Ю. Падакін[7].

• Адміністрація морських портів України;

• Офіційний сайт