Дерій Богдана Василівна

Закінчила Великоговилівську восьмирічну школу (1971), Чортківське медичне училище (1974).  27 років працювала в медичних закладах, в основному, на посаді медсестри — анестезистки. Дружина українського науковця і поета Дерія Василя Антоновича, мати української письменниці та науковця Гуменної-Дерій Марії Василівни.

Член обласного літературного об'єднання при Тернопільській обласній організації Національної спілки письменників України (1998).

Неодноразово друкувалась у альманасі літературного об'єднання «Подільська толока», журналі «Дзвіночок», літературній мозаїці «Верховина» (США), літературно-мистецькому додатку до часопису «Дзвони Лемківщини» газетах «Вільне життя», «Свобода», «Тернопіль вечірній», «Подільське слово» тощо. Її твори звучали по Тернопільському обласному радіо та «Радіо Тернопіль».

П'єса «О вітре, рани остуди» поставлена на сцені Бучацьким зразковим театром юного глядача, а п'єса «Присягаюсь розказати правду» — самодіяльним театром села Іванівки Теребовлянського району. Сценічні мініатюри, які вийшли загальним накладом понад 10 тисяч примірників, із задоволенням грають діти багатьох шкіл України та в українській діаспорі.

Лауреат Тернопільської обласної літературно-мистецької премії ім. Іванни Блажкевич (2002)[1], Всеукраїнського конкурсу «Земле моя, Україно» (2000) і обласного літературно-мистецького «Голос серця» (2001) — в галузі драматургії.

• «Мудрість хитрості — не сестра» (4 п'єси (до книги увійшли п'єси: «О вітре, рани остуди» (життєпис української письменниці, члена НСПУ та громадського діяча Іванни Блажкевич), «Дитина пізньої осені» (про дитячі роки українського поета, прозаїка, літературознавця, громадсько-політичного діяча, професора Ягелонського університету Богдана Лепкого), «Учителі» (про династію сільських педагогів, які примножують славні українські звичаї і традиції), «Присягаюсь розказати правду» (за спогадами українського поета і перекладача, професора Альбертського університету (США) Яра Славутича (Григорія Жученка)) та 17 сценок для дошкільнят і школярів, присвячених різним проблемам сьогодення і урочистостям. Слово до читача поетеси, прозаїка, редактора, члена НСПУ Ірини Дем'янової. Збірка вийшла за фінансової підтримки українського лікаря, громадського і культурного діяча, мецената, племінника Богдана Лепкого, доктор медицини Романа Смика. — Тернопіль: Джура, 2000. — 168 с.);
• «Не гави, а шкільні забави» (сценічні мініатюри для молодших школярів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. — 64 с.);
• «Книжки в сумці, а розваги на думці» (сценічні мініатюри для старшокласників. Вступне слово українського науковця, письменника, громадського діяча, члена НСПУ Олега Германа. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 64 с.);
• «Корона для принцеси»  (кіноповість про життя і витівки маленької дівчинки Настуні. Автор запрошує читачів на карнавал життя, де переплелись радість і печаль, проблеми загальнолюдські та непросте сприйняття дитиною світу дорослих. Ця повість прихилить серця до маленької Настуні і, водночас, дасть змогу краще зрозуміти власних дітей. Автор задумала свій твір, як сценарій фільму для сімейного перегляду. Редактор цієї кіноповісті — член НСПУ Ірина Дем'янова.  — Тернопіль: Джура, 2001. — 44 с.);
• «Сила орлинокрила» (п'єса про професора кафедри порівняльної літератури Техаського університету (США), відомого українського літературознавця, педагога і політичного діяча члена НСПУ Володимира Жилу. — Тернопіль: Джура, 2003. — 72 с.);
• «Розбудіте думки й мислі» (п'єса на основі життєпису селянського поета і громадського діяча Павла Думки. П'єса цікава за фабулою, пізнавальна за змістом, динамічна за драматургією. Вступне слово поета, прозаїка і драматурга, члена НСПУ Богдана Мельничука. — Тернопіль: Воля, 2005. — 56 с.).

• Дерій Б. Незвичайна жінка (про Іванну Блажкевич та садибу Блажкевичів у Денисові) / Б. Дерій // Вільне життя. — 2002. — 19 листопада. — С. 3.
• Дерій Б. Оті чарівні незабудки (новела) / Б. Дерій // Подільське слово. — 2002. — 16 серпня. — С. 3.
• Дерій Б. Пробач мені (новела) / Б. Дерій // Подільське слово. — 2002. — 16 серпня. — С. 3.
• Дерій Б. Біль (новела) / Б. Дерій // Подільське слово. — 2002. — 25 жовтня. — С. 3.

• Весна Х. Дерій Богдана Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 482—483. — ISBN 966-528-197-6.
• Чорній О. …І повернулася до нас Іванна Блажкевич, повернулась у п'єсі «О вітре, рани остуди» / О. Чорній // Нова доба. Громадсько-політична газета Бучаччини. — 2001. — 13 квітня. -С. 4, 8.
• Павлів Я. Не гави, а шкільні забави / Я. Павлів // Вільне життя. — 2002. — 14 травня. — С. 3.
• Цицюра Р. День Валентина на усе життя / Руслана Цицюра // Нова Тернопільська газета. — 2007. — № 8 (21-27 лют.). — С. 5.
• П'єса з просвітянської доби Івана Франка // Верховина. Літературна мозаїка (м. Вікторія, США). — 2005. — Число 34. — С. 41-42.
• Жила В. Старомодні байки для сучасних дітей / В. Жила // Тернопіль вечірній. — 2002. — 11 грудня. — с. 13.
• Федик Я. Корисна й потрібна книжка (про збірку сценок і п'єс Б. Дерій «Мудрість хитрості — не сестра») / Я. Федик // Слово Просвіти (м. Київ). — 2000. — Ч. 10 (76).
• Головин Б. Рецензія на збірку Богдани Дерій «Не гави, а шкільні забави» / Б. Головин // Подільське слово. — 2002. — 24 травня. — С. 2.