Десна (притока Пахри)

Десна — річка в Москві і Московській області, ліва притока Пахри. Назва Десна походить від слов'янського слова «правиця» — права рука, також означає «річка, що впадає праворуч»[2].

Десна
55°25′59″ пн. ш. 37°30′00″ сх. д.
Витік
• координати 55°33′10″ пн. ш. 36°56′46″ сх. д.
Гирло Пахра
• координати 55°26′25″ пн. ш. 37°30′01″ сх. д.
Басейн басейн Волгиd
Країни:  Росія[1]
Регіон Московська область
Москва
Довжина 88 км
Площа басейну: 717 км²
Притоки: Бутиня, Neznaykad і Sosenkad
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 09010101612110000024029
GeoNames 566388
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Десна утворюється злиттям річок Пахорки і Бутині біля селища Калининец. Впадає в Пахру біля села Дубровиці, біля Подольська[3].

Довжина — 88 км, площа водозбірного басейну становить 717 км2[4].

Основне живлення Десна, як і більшості московських річок, здійснюється за рахунок талих снігових вод: вони становлять близько 60 % від загального сумарного стоку, частка дощових вод становить від 12 до 20 %. Інша частина припадає на підземні джерела[5].

Притоками Десни є річки Сосонка і Незнайка[6][7].

На берегах Десни розташовані село Алабіно, міста Апрелівка і Троїцьк[8].

Етимологія

Назва Десна походить від слов'янського слова «десный», тобто — «правий». Оскільки правиця — це «права рука», то назва ріки означає «права річка» або — «річка, що впадає праворуч». Традиційно, слов'яни давали назви йдучи вгору за течією. З деяких пір бік впадіння річки стали позначати за напрямом течії, тому раніше ліві притоки тепер стали правими[9][10].

Фотогалерея

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Река Десна, пляж на р. Десне. Достопримечательности Москвы, Московской области и России. 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
  3. Бобров А. А. Все реки, набережные и мосты Москвы. — М. : Алгоритм, 2013. — 400 с. — ISBN 978-5-4438-0445-3.
  4. Десна / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  5. Вагнер, Клевкова, 2003, с. 9.
  6. Насимович Ю. А. (2017). Реки, озёра и пруды Москвы. «Тёмный лес». Процитовано 25 жовтня 2017.
  7. Поспелов, 2003, с. 192.
  8. Вагнер, Клевкова, 2003, с. 60.
  9. Вагнер, 2014, с. 172.
  10. Петров, Данченков, 2011, с. 25.

Література

  • Вагнер Б. Б. Карта рассказывает: Природа и история, имена и судьбы в географических названиях Подмосковья. Топонимический-краеведческий словарь. — М. : Книга по Требованию, 2014. — 764 с. — ISBN 9785519026338.
  • Даченков И. Б., Петров Ф. Н. История подмосковного Верхневолжья. — Тверь : ОАО «Тверская областная типография», 2011. — 208 с. — ISBN 978-5-4575-6711-5.
  • Вагнер Б. Б., Клевкова И. В. Реки Московского региона. Учебно-справочное пособие по курсу «География и экология Московского региона». — М. : МГПУ, 2003. — 244 с.
  • Агеева Р. А., Александров Ю. Н., Бондарук Г. П., Поспелов Е. М., Соколова Т. П., Шилов А. Л. Улицы Москвы. Старые и новые названия. Топонимический словарь-справочник. — М. : Издательский центр «Наука, техника, образование», 2003. — 336 с. — ISBN 5-99000-131-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.