Джасме Джаліл Осеович

Народився 12 (25) жовтня 1908(19081025) року в селі Кизил-Кула Карської області Російської імперії. У 1918 році під час Першої світової війни його батьки загинули під час переслідувань, влаштованих султанським урядом Османської імперії. Село Кизил-Кула, в якому він народився, опинилося на території Туреччини. Виховувався у дитячому приюті у Олександрополі (тепер Гюмрі). Член КПРС з 1930 року. У 1941 році закінчив Вірменський педагогічний інститут у Єревані.

З 1923 року Дж. Джасме працював керівником відділу підготовки та видання книг курдською мовою. Протягом 15 років, до 1938 року, під його керівництвом у видавництві «Айпетрат» («Вірмдержвидав») видавалися десятки книг, навчальних посібників, збірок віршів, політична, наукова, педагогічна та художня літератури курдською мовою, твори курдських поетів і письменників.[2]

У 1932 році Дж. Джасме був призначений першим директором закавказького курдського педагогічного технікуму. З другої половини 1930-х років в СРСР заборонялося видання курдської літератури курдською мовою, були закриті всі центри курдської культури, в курдських селах заборонялося викладання курдською мовою, припинилося видання курдської періодичної преси, було закрито курдський педагогічний технікум, була заарештована частина курдської інтелігенції. Дж. Джасме продовжив свою творчу діяльність: він дбав про порятунок курдських видань, займався збором і комплектацією курдських книг.[2]

У 1955 році став першим завідувачем щойно створеної редакції курдських радіопередач на вірменському радіо у Єревані.[2]

Друкуватися почав 1930 року. Збірки віршів і поем «Алагяз» (1954), «Курдські поеми» (1955), «Рідне джерело» (1957), «Моє вогнище» (1966) написані вірменською мовою; «Мої дні» (1960), «Пісні гір» (1970), «Вогнище курда» (1975), «Курдська ода» (1975), «Закоханий курд» (1980), «Зозан» (1982), «Кава моєї матері» (1984), поеми «Героїзм курдів у фортеці „Димдим“» (1988) — курдською мовою. Автор підручників для курдських шкіл.

Переклав курдською мовою окремі твори Т. Шевченка, О. Пушкіна, О. Туманяна, Є. Чаренца, К. Маркса, Ф. Енгельса та інших.

Вірші й поеми Дж. Джасме ввійшли до книги «Радянські курдські поети», виданої у 1956 році («Советские курдские поэты», російською мовою).

Був одружений з вихідцею з того самого села, що й сам Д. Джасме, яка так само виховувалася у дитячому будинку у Вірменії. ^{[джерело?]} Мав двох синів — Ордихане Джаліл і Джаліле Джаліл та доньку — Джамілю. Його сини були дослідниками курдської новітньої історії і культури. Його син Джаліл Ордихане (справжнє ім'я Джалілов Ордихане Джасмович, 1932—2007) був поетом, критиком, фольклористом.[3] Дочка — автор декількох книг з курдської народної музики.

• С. Г. Амірян. Джасме Джаліл Осеович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• С. Г. Амірян. Джасме Джаліл Осойович. // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: Д-К.

• Fikret Yaşar (09.02.2013). Xizmetkarê edebyet û çanda Kurdî: Casimê Celîl. Kurdistan-Post http://www.kurdistan-post.eu. Kurdistan-Post.eu. Процитовано 3 листопада 2017.