Джа'фар II аль-Кальбі
Джа'фар II ібн Абу'л-Футух Юсуф аль-Кальбі (араб. ﺟﻌﻔﺮ ﺑﻦ ﺍﺑﻲ ﺍﻟﻔﺘﻮﺡ ﻳﻮﺳﻒ; д/н–1019) — 8-й емір Сицилійського емірату в 998—1019 роках. Держава за його панування досягла найбільшого піднесення.
| Джа'фар II аль-Кальбі | |
|---|---|
| Народився |
Палермо, Італія |
| Помер |
не раніше 1019 Каїр |
| Країна |
 Сицилійський емірат |
| Діяльність | політик, правитель |
| Посада | Emir of Sicilyd |
| Конфесія | шиїти |
| Рід | Кальбіти |
| Батько | Юсуф аль-Кальбі |
| Брати, сестри | Aḥmad ibn Yūsuf al-Akḥald |
Життєпис
Походив з династії Кальбітів. Син еміра Юсуфа. У 998 році хворий батько зрікся трону на користь Джа'фара.
Доклав значних зусиль для відновлення влади еміра. Також багато зробив для розвитку сільського господарства й торгівлі, внаслідок чого столиця емірату Баларм перетворився в один з найбільших центрів гуртової торгівлі в Середземномор'ї.
Приділяв значну увагу розбудові міст, прокладанню шляхів. Столиця держави Баларм (Палермо) досягло свого розквіту. Тут збудували численні мечеті, школи, лазні, парки, сади. Емір наказав побудувати нову резиденцію, відому як Каср Джа'фар. При його дворі утворився культурний гурток, де перебували науковці, художники, поети і письменники. Сам емір складав вірші й був знавцем філології.
Разом з тим і далі нападав на візантійські володіння в Італії та дукати й князівства півдня Апеннінського півострова. Найбільш відомими були напади на беневент і Капуї у 1002 році, втім захопити ці міста не вдалося, лише сплюндрувати беневентське і Капуанське князівства. З 1010-х років починається тенденція до замирення із сусідами, насамперед Візантією.
У 1015 році проти Джа'фара II повстав його брат Алі, який спирався на частину рабської гвардії та берберів. Проте заколот придушили, а Алі стратили. Втім у 1019 році емір загинув внаслідок повстання населення Баларму. Йому спадкував брат Ахмад II.
Джерела
- Michele Amari, Storia dei Musulmani di Sicilia, ed. a cura di Carlo Alfonso Nallino, 5 voll., Catania, Prampolini, 1933-1939.