Джеймс Бек

Джеймс Бек (James H. Beck; 14 травня 1930(19300514) — 26 травня 2007) — американський мистецтвознавець, який спеціалізувався на італійському Ренесансі. Виступав з відвертою критикою багатьох гучних реставрації і переатрибуцій творів мистецтва, заснував організацію ArtWatch International, що проводила кампанію проти безвідповідальних практик у світі мистецтва.

Біографія

Джеймс Бек народився у 1930 році у Нью-Рошелі, штат Нью-Йорк, недалеко від колишнього будинку письменника Томаса Пейна. Після закінчення Оберлінського коледжу у 1952 році, він навчався за спеціальністю художника спершу у Нью-Йоркському університеті, а потім у Флорентійській академії мистецтв. У 1963 році у Колумбійському університеті Бек отримав ступінь доктора філософії, захистивши докторську дисертацію, присвячену скульптурі Якопо делла Кверча. Він викладав на факультеті історії мистецтва Колумбійського університету протягом чотирьох десятиліть, з 1972 року був професором живопису і скульптури італійського Ренесансу.

Поворотний момент в кар'єрі Бека відбувся 1991 року, коли його, як авторитетного спеціаліста з Якопо делла Кверча, запросили прокоментувати нещодавню реставрацію однієї з робіт скульптора — статуї Іларії дель Карретто у Кафедральному соборі Лукки. Розгнівана відповідь Бека була записана двома репортерами для газет, що виходили у Флоренції і Ліворно. У наступних інтерв'ю, опублікованих в La Stampa (Турин) і Giornale dell'Arte (Алессандрія), він продовжував висловлювати своє обурення відносно того, що він вважав руйнівним для твору мистецтва очищенням. У всіх чотирьох містах, де в пресі пролунали дискредитаційні заяви Бека, реставратор, який працював над скульптурою, подав проти нього позови про наклеп, що в Італії карається трирічним ув'язненням.

Бек виграв всі чотири справи і цей успіх спонукав його наступного року заснувати ArtWatch International. Співзасновником організації став британський мистецтвознавець Майкл Делей, з яким у 1993 році Бек у співавторстві написав книгу «Реставрація: культура, бізнес і скандал»[1]. Книга була спрямована проти інтенсивної реставрації і особливо критикувала очищення фресок Мікеланджело у Сикстинській капелі, яке у той час було близьким до завершення. В іншій своїй книзі[2] він доводить, що картини «Мадонна і немовля» Дуччо і «Мадонна з гвоздиками» Рафаеля, які були придбані відповідно Метрополітен-музеєм і Національною галереєю за суму більше ніж 100 млн доларів, атрибутовані невірно.

Загалом Бек видав 13 книг, з них три присвячені Рафаелю, одна — скульптору Якопо делла Кверча. Він також писав статті про художників від Джотто до Караваджо, приділяючи особливу увагу Мікеланджело.

Див. також

Примітки
  1. James Beck, Michael Daley. Art Restoration: The Culture, the Business, and the Scandal. — 1-st. — W. W. Norton & Company, 1994. — 210 с. — ISBN 978-0393036701.
  2. James H. Beck. From Duccio to Raphael: Connoisseurship in Crisis. — European Press Academic Publishing, 2006. — 216 с. — ISBN 978-8883980435.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.