Джеймс Гансен

Джеймс Едвард Гансен (англ. James Edward Hansen) — американський ад'юнкт-професор Департаменту екології та вивчення Землі у Колумбійському університеті. Гансен відомий своїми дослідженнями в області кліматології, є кліматичним активістом та одним із лідерів руху 350.org. Його звернення до конгресу США про загрозу зміни клімату в 1988 році стало відправною точкою у боротьбі проти глобального потепління[2]. Гансен попереджав про необхідність швидких дій щоб уникнути негативних наслідків для всієї планети.

Джеймс Едвард Гансен
James Edward Hansen
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Гансен на студентському саміті в березні 2009 року
Народився 29 березня 1941(1941-03-29) (80 років)
Денісон, Айова, США
Країна американське
Національність американець
Діяльність фізик, викладач університету, астрофізик, захисник довкілля
Alma mater Університет Айови
Галузь Фізика атмосфери
Заклад Колумбійський університет
Посада Член Національної академії наук США
Ступінь професор
Науковий керівник Джеймс Ван-Аллен
Членство Національна академія наук США і Європейська академія[1]
Нагороди

Sophie Prized (2010)

медаль Карла-Густава Россбіd (2009)

AAAS Award for Scientific Freedom and Responsibilityd (2007)

Премія Блакитна Планета (2010)

BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2016)

Премія Ніренберга (2008)

Премія Дена Девідаd (2007)

премія Лео Силарда (2007)

премія клубу «Сьєрра» імені Джона М'юраd (2008)

Duke of Edinburgh Conservation Awardd (2006)

Heinz Awardd (2001)

Медаль Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2001)

Особ. сторінка columbia.edu/~jeh1/

 Джеймс Гансен у Вікісховищі

Життєпис

Після закінчення Університету Айови Джеймс Гансен продовжив працювати над моделями теплопередачі випромінюванням, намагаючись зрозуміти атмосферу Венери. Пізніше вчений застосував і допрацював ці моделі для атмосфери Землі, враховуючи ефекти аерозолів до парникових газів на клімат Землі. Розроблені Гансеном моделі стали основою для розуміння кліматичних механізмів Землі. У 2009 році була опублікована його перша книга «Бурі моїх онуків» (англ. Storms of My Grandchildren) і стаття «Око бурі» в журналі Nature[3]. З 1981 по 2013 рік очолював в НАСА Інститут космічних досліджень імені Годдарда (англ. Goddard Institute for Space Studies) у Нью-Йорку[4][5]. З 2014 року працює в Колумбійському університеті[6].

2013 року топ-кліматологи Кен Калдейра, Керрі Емануель, Джеймс Гансен та Том Віглі звернулися через ЗМІ до керівників найбільших держав із закликом підтримати розвиток більш безпечних ядерно-енергетичних технологій і відмовитися від неприйняття атомної енергетики[7]

Нагороди і відзнаки

Лауреат декількох поважних премій і нагород:

Примітки

  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Hansen_James
  2. Statement of Dr. James Hansen. web.archive.org. Climate Change. 22 серпня 2011. Процитовано 10 червня 2021.
  3. (англ.) Kloor, Keith (November 26, 2009). «The eye of the storm». Nature Reports Climate Change. Nature, 26 листопада 2009 року. doi:10.1038/climate.2009.124.
  4. Top NASA scientist arrested (again) in White House protest. Fox News (амер.). 25 березня 2015. Процитовано 10 червня 2021.
  5. Earth’s Temperature Tracker. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 5 листопада 2007. Процитовано 10 червня 2021.
  6. KintischFeb. 26, Eli; 2014; Pm, 2:45 (26 лютого 2014). Hansen's Climate Science and Advocacy Project Under Way. Science | AAAS (англ.). Процитовано 10 червня 2021.
  7. scientists issue open letter to policy influencers - CNN
  8. Hansen, Ramanathan win Tang Prize in sustainable development - Focus Taiwan. focustaiwan.tw (zh-Hant-TW). Процитовано 10 червня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Гансен


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.