Джеймс Едвард Кілер

Біографія

З 1888 по 1891 рік працював у Лікській обсерваторії, з 1891 року — директор Обсерваторії Allegheny, в 1898 році повернувся до Лікської обсерваторії, але невдовзі помер.

Разом із Джорджем Хейлом — засновник і редактор Астрофізичного Журналу, провідний астрономічний журнал журнал до сьогодення.

У 1880 році разом із Семюелем Пірпонтом Ленглеєм й іншими, брав участь у науковій експедиція на Гору Уїтні, де вивчав поглинання сонячної радіації атмосферою Землі.

Кілер зробив спектроскопічне дослідження кілець Сатурна й довів, що вони не можуть бути суцільним об'єктом, скоріше вони повинні були складатися з рою маленьких окремих об'єктів. Також Кілер — відкривач двох астероїдів (один з них було загублено і перевідкрито лише через 100 років).

Лауреат премії Румфорда (1898)

Лауреат Медалі Генрі Дрейпера (1899).

Ім'ям Джеймса Кілера названа вершина поблизу гори Вітні, щілина в кільцях Сатурна, кратери на Місяці та на Марсі та астероїд 2261 Кілер.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  5. https://www.youtube.com/watch?v=lV_MWdAmnk8&t=1557s
  6. https://www.rasc.ca/honorary-member-james-edward-keeler
  7. http://www.encyclopedia.com/people/science-and-technology/astronomy-biographies/james-edward-keeler
  8. NNDB — 2002.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.