Джеймс Меттіс

Дже́ймс Норман «Скажений Пес» Ме́ттіс (англ. James Norman Mattis; нар. 8 вересня 1950[1][2], Пулмен, Вашингтон, США) — американський військовослужбовець, головнокомандувач Центрального командування США (2010—2013), головнокомандувач Міжвидового командування збройних сил США (2007—2010), верховний головнокомандувач об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації (2007—2009). До цього — командир 1-го експедиційного корпусу морської піхоти США і 1-ї дивізії морської піхоти. Генерал у відставці. Міністр оборони США (2017—2018).

Джеймс Меттіс
англ. James Mattis
Джеймс Меттіс
Прапор
26-й Міністр оборони США
20 січня 2017  31 грудня 2018
Попередник: Ештон Картер
Наступник: Патрік Шенаген
Прапор
11-й Головнокомандувач Центрального командування США
11 серпня 2010  22 березня 2013
Попередник: Девід Петреус
Наступник: Лойд Остін
Прапор
5-й Головнокомандувач Міжвидового командування збройних сил США
2007  2010
Попередник: Ленс Смітт
Наступник: Кейт Губер
Прапор
3-й Головнокомандувач об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації
9 листопада 2007  9 вересня 2009
Попередник: Ленс Смітт
Наступник: Стефан Абріаль
 
Народження: 8 вересня 1950(1950-09-08) (71 рік)
Пулман, Вашингтон, США
Країна: США
Релігія: католицька церква і католицтво
Освіта: Central Washington Universityd і Richland High Schoold
Ступінь: бакалавр мистецтв
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Біографічні відомості

Джеймс Меттіс перед призначенням у 2007 році Верховним головнокомандувачем ОЗС НАТО з питань трансформації

Джеймс Норман Меттіс народився 8 вересня 1950 року в місті Пулмен, що в окрузі Вітмен (штат Вашингтон). Після закінчення навчання в середній школі Річланда вступив до Центрального університету Вашингтону. 1 січня 1972 року закінчив університет у званні другого лейтенанта[3]. Призначений командиром взводу 3-ї дивізії морської піхоти. Пізніше, отримавши звання капітана, призначений командувачем роти. За бездоганну службу отримав звання майора і переведений до призовного пункту 12-го району Корпусу морської піхоти США, що в Портленді.

Командував 1-м батальйоном 7-го полку морської піхоти, а потім 1-ю експедиційною бригадою морської піхоти. Отримав звання підполковника.

Брав участь в операції «Непохитна свобода» в Афганістані, де командував оперативно-тактичною групою. Як командир цієї групи, він став першим офіцером, що командував групою у званні бригадного генерала[4].

У 2003 році командував 1-ю дивізією морської піхоти. В цьому ж році підвищений до звання генерал-майора. Брав участь в операціях на території Іраку[5]. У 2004 році Меттіс зіграв ключову роль в битві за Фаллуджу, ставши посередником переговорів між коаліційними силами та повстанцями. Пізніше отримав звання генерал-лейтенанта.

У 2007 році призначений верховним головнокомандувачем об'єднаного командування ОЗС НАТО з питань трансформації. До 2010 року він також за сумісництвом обіймав посаду командувача міжвидового командування збройних сил США.

11 серпня 2010 року призначений головнокомандувачем Центрального командування США. У 2013 році подав у відставку.

Політична кар'єра

1 грудня 2016 обраний президент США Дональд Трамп оголосив про намір номінувати Меттіса на посаду міністра оборони.[6][7].

Меттіс був головним автором прийнятої в січні 2018 року оборонної стратегії США (National Defense Strategy), в якій Росія нарівні з Китаєм, КНДР, Іраном і терористичними угрупованнями була названа головною загрозою для США.

Меттіс послідовно виступав за стримування Росії і КНР, які, на його думку, хочуть створити світовий порядок, який відповідає авторитарної моделі держави, яка просувається ними. Він також наполягав на збереженні американського військового партнерства з європейськими країнами і Південною Кореєю і, як стверджує в своїй книзі «Страх» журналіст Роберт Вудворд, саме Меттіс і його колегам вдалося запобігти розриву військового співробітництва між США і Південною Кореєю, на якому наполягав Трамп. У книзі також стверджується, що Меттісу вдалося пом'якшити плани ракетного удару США по Сирії в квітні 2017 року. У підсумку по авіабазі Еш-Шайрат було випущено лише 59 ракет. При цьому Меттісу не вдалося переконати президента Трампа від виходу з угоди щодо іранської ядерної програми, досягнутої в 2015 році.

20 грудня 2018 року стало відомо про відставку Меттіса. Це відбулося практично відразу ж після прийняття президентом Трампом рішення про виведення американського військового контингенту з Сирії і витоку інформації про плановане виведення як мінімум половини американського контингенту з Афганістану.

У листі на ім'я президента, який Меттіс опублікував на сайті міністерства оборони, він заявив, що розділяє переконання Трампа в тому, що США не «повинні бути світовим поліцейським» і що головною метою зовнішньої політики США має бути забезпечення власної безпеки і допомоги союзникам. Меттіс підкреслив свою прихильність політиці стримування впливу Китаю та Росії, а також вказав на необхідність поважати партнерів США по НАТО. При цьому, як випливає з листа, погляди Меттіса не збігалися з позицією президента.

Подавши у відставку, Меттіс планував залишатися на своєму посту до кінця лютого 2019 року, однак президент Трамп прийняв рішення, що Пентагон вже з 1 січня 2019 року очолить Патрік Шенаген.

Популярність

Лист Джеймса Меттіса адресований 1-й дивізії Корпусу морської піхоти перед початком війнив в Іраку (2003 р.)

Популярність, а також різку критику Меттіс отримав 1 лютого 2005 року, коли під час свого виступу на форумі в Сан-Дієго він сказав наступне:

В Афганістані ви побачите, що є хлопці, які дають жінкам ляпаса тільки за те, що вони не носять чадру. У такого хлопця у будь-якому випадку не залишилося нічого від чоловіка. Так що це дуже весело — стріляти в них. Битися — це велике задоволення. Стріляти в деяких людей — це просто здорово і забавно. Я буду відвертий перед вами: мені подобається це.

Оригінальний текст (англ.)
You go into Afghanistan, you got guys who slap women around for five years because they didn't wear a veil. You know, guys like that ain't got no manhood left anyway. So it's a hell of a lot of fun to shoot them. Actually, it's a lot of fun to fight. You know, it's a hell of a hoot. It's fun to shoot some people. I'll be right upfront with you, I like brawling.

Висловлення Меттіса викликало неоднозначні суперечки, і генерал Майкл Хейгі (командувач Корпусу морської піхоти США) вимушений був виступити із заявою, в якій він дорікнув Меттісу, щоб той добирав слова більш ретельно[8].

Образ в мистецтві

У 2008 році на екрани вийшов телесеріал Покоління вбивць, в якому актор Роберт Джон Бурке зіграв генерала Джеймса Меттіса[9].

Нагороди

СтрічкаНазва
Медаль за видатну службу в Збройних силах
Медаль «За видатні заслуги»
Медаль за відмінну службу в Збройних силах США
Легіон Заслуг
Бронзова Зірка
Медаль за похвальну службу
Медаль за досягнення
Бойова стрічка
Подяка Президента
Нагорода за видатну єдність частини
Подяка частині військово-морського флоту
Відзнака за видатні заслуги
Експедиційна медаль Корпусу морської піхоти
Медаль за службу національній обороні
Медаль за участь у війні в Затоці
Медаль за кампанію в Афганістані
Медаль за Іракську кампанію
Експедиційна медаль за війну з тероризмом
Медаль за службу у війні з тероризмом
Медаль за гуманітарну допомогу
Відзнака за службу в морі
Медаль польської армії (Польща)
Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія)
Медаль визволення (Кувейт)
Медаль НАТО

Примітки

  1. You searched: James Mattis 19500908. Public Background Checks. Процитовано 16 квітня 2012.
  2. http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/CHRG-111shrg65070/pdf/CHRG-111shrg65070.pdf
  3. Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 4. (англ.)
  4. Reynolds Basrah, Baghdad and Beyond, p. 5. (англ.)
  5. Thomas E. Ricks (2006). Fiasco: The American Military Adventure in Iraq. New York: Penguin Press. с. 313.
  6. Трамп обрав головою Пентагону критика дій Росії в Україні
  7. Прим. Для призначення Меттіса Конгрес має змінити норму про заборону військовим обіймати посаду сім років після відставки.
  8. Guardiano, John R. (11 лютого 2005). Breaking the Warrior Code. The American Spectator. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 21 серпня 2014.(англ.)
  9. Character Bio. HBO. Процитовано 25 квітня 2010.

Література

  • Reynolds, Nicholas E. (2005). Basrah, Baghdad and Beyond — The US Marine Corps in the Second Iraq War. P. 5. Naval Institute Press. ISBN 1-59114-717-4 (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.