Дженнаро Астаріта

Дженнаро Астаріта (італ. Gennaro Astarita; нар. бл. 1745-49, Неаполь — пом. 18 грудня 1805, Роверето) — італійський композитор, диригент, антрепренер. Користувався підтримкою сина Гетьмана України Олексія Розумовського.

Дженнаро Астаріта
Основна інформація
Дата народження 1745
Місце народження Неаполь, Неаполітанське королівство
Дата смерті 18 грудня 1805(1805-12-18)[1][2]
Місце смерті Роверето, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
Професії композитор, диригент
Жанри опера, класична музика і Духовна музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Працював у Італії, Братиславі й Російській імперії (у Росії він перебував двічі – 1784–1789 та 1795–1803 рр., переважно у Петербурзі й Москві). У 1786–1787 роках за деякими непрямими свідченнями працював у графа Олексія Кириловича Розумовського, принаймні писав опери на його замовлення. У нотній бібліотеці О. К. Розумовського зберігаються рукописні автографи партитур опер «Сбитенщик» (1786, рос. мовою, лібрето Я. К. Княжніна, укр. «Збитенник») і «Gernando e Costanza»[3](1787, італ. мовою, лібрето П'єтро Метастазіо «L'isola disabitata»), рукописні оркестрові партії симфонії-увертюри. Ще одна симфонія-увертюра та ораторія «La morte d'Abele» («Смерть Авеля»), присвячена О. К. Розумовському не збереглися до нашого часу[4].

Дженнаро Астаріта є автором більше ніж 40 оперних та інших творів. В опері «Збитенник» відчутний вплив мелодики українських народних пісень[5].

Див. також

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Партитура не містить назву твору. Атрибутовано за текстом лібрето та каталогом бібліотеки Репніних.
  4. Місцезнаходження ораторії невідомо, зникла під час Другої світової війни.
  5. Про це вперше писали О. Дзбанівський та А. Ольховський.

Джерела
  • Дзбанівський О. Т. Музична бібліотека Розумовського О. К. (з архіву нотної бібліотеки УАН) [Рукопис]. Національна бібліотека імені В. І. Вернадського. Архів НБУВ. Оп. 1, од. зб. № 35 (89 арк.).
  • Ольховський А. В. «Збитенщик» Астаріта // Українська музикальна спадщина. – [Харків] : Мистецтво, 1940. – С. 28–43.
  • Шеффер Т. В., Черпухова К. М. Нотозібрання Розумовських з фондів ЦНБ АН УРСР – цінний документ музичної культури України XVIII ст. / Т. Шеффер, К. Черпухова // Українське музикознавство : Наук.-метод. міжвід. щорічник. – К., 1971. – Вип 6 : Українська музична культура XVI – XVIII сторіч.Матеріали симпозіуму (5–9 квітня 1969 р., Київ) / упорядк. та вст. ст. О. Шреєр-Ткаченко. –С. 170–184; список авторів музики: С. 252–262.
  • Івченко Л. В. Астаріта Дженнаро // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 115
  • Івченко Л. В. Реконструкція нотної колекції графа О. К. Розумовського за каталогами XVIII сторіччя. — Київ, 2004.
  • Ивченко Л. В. Нотное собрание Разумовских (рукописные партитуры опер) / Л. В. Ивченко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2012. - вып. 10. - С. 295-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2012_10_33.
  • Пряшникова М. П. Антрепренер итальянской оперы Дж. Астарита в Петербурге: новые материалы // Русские музыкальные архивы за рубежом. Зарубежные музыкальные архивы в России. Материалы международных конференций. — М., 2015 — Вып. 7. — C. 173–182.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.