Розумовський Олексій Кирилович

Розумовський Олексій Кирилович (12 (23) вересня 1748(17480923), Петербург 5 (17) квітня 1822, Почеп, Стародубщина) — державний діяч Російської імперії, граф. Син українського гетьмана Кирила Розумовського. Родоначальник дворян Перовських: батько Антонія Погорільського, дід Олексія Толстого, прадід Софії Перовської.

Розумовський Олексій Кирилович
Розумовський Олексій Кирилович
Народився 12 (23) вересня 1748(1748-09-23)
Петербург
Помер 5 (17) квітня 1822(1822-04-17) (73 роки)
Почеп, (нині Брянська область, Росія)
·старість
Поховання Новгород-Сіверський
Громадянство Російська імперія
Діяльність міністр народної освіти Російської імперії
Титул граф
Посада member of the State Council of the Russian Empired
Батько Кирило Розумовський[1]
Мати Наришкіна Катерина Іванівна[1]
Брати, сестри Розумовська Ганна Кирилівна, Загряжська Наталія Кирилівна, Розумовський Петро Кирилович, Розумовський Григорій Кирилович, Розумовський Андрій Кирилович, Розумовський Лев Кирилович і Розумовський Іван Кирилович
У шлюбі з Varvara Sheremetevad
Діти Перовський Олексій Олексійович[2], Anna Perovskayad, Olga Perovskayad, Nikolai Perovskid, Varvara Alexseevna Volkonskaya-Repninad, Перовський Лев Олексійович, Yekaterina Uvarovad, Pyotr Razumovskyd, Mariya Perovskayad і Sofia Alexeevna Lvova (nee Perovskaya)d
Нагороди

Біографія

Народився у Петербурзі. Його учителем був німецький історик, член Російської АН А. Шлецер.

Вчився у Стразбурзькому університеті.

З 1769 року був придворним Катерини II, сенатор у 1786-95 роках.

1795 року вийшов у відставку.

Від 1807 року — попечитель Імператорського Московського університету (за його наказом ректора стали обирати не на рік, а на три).

Був покровителем Товариства дослідників природи.

1810-1816 — міністр народної освіти (перший в Російській історії). У перші роки багато зробив для розвитку початкових і середніх шкіл (за його сприяння відкрито Царськосільський ліцей, Грецьке училище в Ніжині, гімназію у Києві, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті), згодом почав проводити реакційну політику щодо освіти та насильницьку русифікацію Правобережної України і Білорусі.

Був членом масонської ложі, віце-президентом Російського Біблійного товариства.

Після відставки жив у Підмосков'ї, а в останні роки — в Україні (у Почепі Мглинського повіту на Стародубщині [тепер у складі Брянської області РФ), де і помер.

Див. також

Джерела та література

Література

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.