Джероламо Раморіно

Джероламо Раморіно (італ. Gerolamo Ramorino; 1792-1849) — італійський генерал, учасник багатьох воєн XIX століття.

Джероламо Раморіно
Народився 8 квітня 1792(1792-04-08)[1]
Генуя, Італія[1]
Помер 22 травня 1849(1849-05-22)[2][1] (57 років)
Турин, Італія[1]
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
 Річ Посполита
Kingdom of Sardinia (1720-1861)d[3]
Діяльність офіцер, військовослужбовець, політик
Знання мов італійська
Роки активності з 1812
Посада член Палати депутатів Сардинського королівстваd[3]
Військове звання генерал
Нагороди

Біографія

У 1812 році наполеонівській кампанії проти Росії. Командував ескадроном. У 1821 році брав участь у П'ємонтському повстанні. Згодом жив у Парижі, займався торгівлею. У 1830 році приєднався до Листопадового повстання в Польщі. Дослужився до звання бригадного генерала.

У 1833 році приєднався до до італійського повстанця Джузеппе Мадзіні. Раморіно командував військовим походом з Швейцарії до П'ємонту, який закінчився поразкою. У 1848 році брав участь у революції в Італії. Командував п'ємонтською дивізією. У 1849 році у битві під Новарою Джироламо Раморіно був введений в оману маневрами Радецького і всупереч наказам головнокомандувача покинув пост поблизу Павії, який мав охороняти. Радецький скористався цією помилкою та переправився через Тічино, що стало причиною поразки сардинської армії. Раморіно звинуватили у невиконанні наказів та злочинному недбальсьтві та засудили до смертної кари. На його прохання, він сам керував розстрільною командою під час страти.

Примітки
  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. https://storia.camera.it/deputato/girolamo-ramorino-1792

Посилання
  • Ramorino Herders Conversations-Lexikon. Freiburg im Breisgau 1856, Band 4, S. 664.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.