Джигурда Руслан Борисович

Руслан Джигурда і його брати Нiкiта Джигурда, Сергій Джигурда виросли в різних сім'ях, споріднена лінія по їхньому батькові Джигурді Борису Івановичу.

З 1990 по 1991 рік Руслан працював у театрі студії «КнАм» міста Комсомольськ-на-Амурі.

У 1993 році, Руслан закінчив Київський ліцей естрадно-циркового мистецтва[1] за фахом, артист естради (розмовний, вокальний жанри).

По закінченню навчання Руслан з колективом «Казино сміху» (створеним в період навчання) був запрошений на роботу у Могильовську обласну філармонію республіки Білорусь[2], де пропрацював до 1998 р. За цей час колектив «Казино сміху»[3] відпрацював понад 1000 концертів, як з дитячою програмою, так і дорослої. Паралельно Руслан співпрацював з дочірньою газетою «Рожевий слон» від газети «Київські відомості». Спільно з газетою «Рожевий слон» та колективом «Казино сміху», організовували дитячі концерти в центральних залах Києва. Будучи досвідченим колективом, працювали з концертами по дитячим установам, включаючи школи, інтернати, будинки престарілих. За час роботи з дітьми Руслан створив образ «Музичного жирафа», «Моряка Папая».

З осені 1998 Руслан і колектив «Казино сміху», припинили роботу з дитячими шкільними концертами в Києві через мовний бар'єр.

У 1999 році Руслан з «Казино сміху» і газетою «Рожевий слон» створюють дитячу телевізійну програму «Рожевий слон» на комерційному теле-каналі «Заграва». Після виходу кількох передач, проект був закритий.

До кінця 1999 року , колектив «Казино сміху» розпадається.

У літку 2000 року, Руслан починає співпрацювати з дитячим оздоровчим центром Ласпі, місто Севастополь, де періодично в літній час веде гурток з розвитку дитячої творчості, про що свідчить газета «Ласпінець»[4] у статтях «Музыки свет»[5] і «Каково быть братом знаменитости?»[6].

З 2001 р, Руслан починає сольну кар'єру, як шансоньє, виступаючи на різних майданчиках України.

У 2003 році спільно із заслуженим артистом України Валерієм Дудником[7] і режисером-продюсером Володимиром Шевчуком, випускають поетичну вистава — «Знайомий ваш, Сергій Єсенін». Написавши музику до кількох віршів Єсеніна[8] з цього спектаклю, Руслан починає роботу над альбомом «Союз друзів», на вірші А. Ахматової, С. Єсеніна, М. Лермонтова, І. Анненського, О. Теліги, П. Беранже.

З 2003 року співпрацює з молодіжним клубом «Дискусія табу», беручи участь у благодійних заходах,[9] концертах.

У 2007 році Пітерський журнал «Поза законом»[10], опублікував ексклюзивне інтерв'ю з Русланом в рубриці Зірки шансону — «У каждого своя дорога».

Навесні 2009 року, Руслан організовує і проводить свій ювілейний концерт — «Зустріч з друзями 4:0»[11], серед гостей — народний артист України Олег Гаврилюк. У 2011 р, Руслан знявся в телевізійному проекті «Сімейні драми»[12] каналу «1 + 1».

Навесні 2012 року Руслан проводить свою творчу зустріч «Спасибі, що ми є» в залі «Будинок актора»[13] м.Київ, давши ексклюзивне інтерв'ю молодіжному клубу «Дискусія табу», для газети «Магістраль»[14]

Улітку 2012 року був запрошений для зйомок у серіалі «Повернення Мухтара 2», восьмий сезон серії «Весь цей цирк».[15] Де зіграв роль дресирувальника ведмедів, Євгена Лаврова.

Улітку 2014 Руслан виступив з концертом[16] у місті Комсомольськ-на-Амурі на сцені Театру "КнАм" з якого в 1991 році і почався його творчий шлях. Зустріч з артистами театру і режисером Тетяною Фроловою сталася через майже 25 років.

• 2002 — «Казка»
• 2004 — «Союз друзів»
• 2009 — «Скриня»
• 2012 — «Спасибі, що ми є»

• Театр студія КнАм
• Офіційний сайт Руслана Джигурди
• Персональний канал Руслана Джигурди на Youtube
• Форум Джигурди Руслана на сайті shanson-plus.ru
• «Надійний причал Руслана Джигурди». Журнал «Будівництво та реконструкція»
• Газета «Дзеркало неділі»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Нікіта та Руслан Джигурда. «Життя моє, иль ти приснилася мені …»
• Інформация об альбомі «Союз друзів»
• Олег Гаврилюк