Джилліан Ґріффітс

Джи́лліан Ґрі́ффітс (англ. Gillian Griffiths; 20 століття) ― британський клітинний біолог, імунолог. Ґріффітс однією з перших показала, що імунні клітини мають спеціалізовані механізми секреції, і виявила білки та механізми, які контролюють цитотоксичну секрецію Т-лімфоцитів.[2] Ґріффітс є професором клітинної біології та імунології в Кембриджському університеті та директоркою Кембриджського інституту медичних досліджень.[2][3][4][5][6][7]

Джилліан Ґріффітс
Народилася 20 століття
Країна  Велика Британія
Діяльність іммунологиня, біолог
Alma mater Університетський коледж Лондона і Кембриджський університет
Заклад Кембриджський університет
Науковий керівник Сезар Мільштейн
Членство Лондонське королівське товариство[1]
Нагороди

Wellcome Trust Principal Research Fellowshipd

член Академії медичних наук Великої Британіїd

Освіта

Замолоду Ґріффітс хотіла стати екологом. Однак свою наукову діяльність вона розпочала в університетському коледжі Лондона з вивчення імунології. Вона продовжила цю тему, здобувши ступінь доктора філософії в лабораторії молекулярної біології в Кембриджі під керівництвом Сезара Мільштейна.[8]

Нагороди й заслуги

Ґріффітс має стипендію «Велком-траст» (англ. Wellcome Trust), є головною науковою співробітницею і членом Королівського коледжу в Кембриджі. Ґріффітс було обрано членом Королівського товариства 2013 року. Її номінація звучала так:[2]

Джилліан Ґріффітс зробила ключовий внесок у клітинну біологію та імунологію, представивши важливі нові концепції в обох галузях. Джилліан Ґріфіфітс однією з перших показала, що імунні клітини використовують спеціалізовані механізми секреції, визначаючи білки та механізми, що контролюють секрецію з цитотоксичних Т-лімфоцитів, вивчаючи генетичні захворювання людини та біохімічні підходи. Її робота визначила нову і несподівану роль центросоми в екзоцитозі та виявила, що стикування центросоми на плазматичній мембрані забезпечує фокус для екзоцитозу та ендоцитозу. Її робота є одночасно елегантною та проникливою
  • 2019: нагороджена медаллю Б'юкенена.[9]

Примітки
  1. https://royalsociety.org/people/gillian-griffiths-11549
  2. "Professor Gillian Griffiths FMedSci FRS". The Royal Society. (англійською). 2013.
  3. Stinchcombe, Jane C; Salio, Mariolina; Cerundolo, Vincenzo; Pende, Daniela; Arico, Maurizo; Griffiths, Gillian M (28 червня 2011). Centriole polarisation to the immunological synapse directs secretion from cytolytic cells of both the innate and adaptive immune systems. BMC Biology 9. с. 45. ISSN 1741-7007. PMC 3149597. PMID 21711522. doi:10.1186/1741-7007-9-45. Процитовано 19 березня 2021.
  4. Tsun, Andy; Qureshi, Ihjaaz; Stinchcombe, Jane C.; Jenkins, Misty R.; de la Roche, Maike; Kleczkowska, Joanna; Zamoyska, Rose; Griffiths, Gillian M. (21 лютого 2011). Centrosome docking at the immunological synapse is controlled by Lck signaling. The Journal of Cell Biology 192 (4). с. 663–674. ISSN 0021-9525. PMC 3044125. PMID 21339332. doi:10.1083/jcb.201008140. Процитовано 19 березня 2021.
  5. Griffiths, Gillian M.; Tsun, Andy; Stinchcombe, Jane C. (3 травня 2010). The immunological synapse: a focal point for endocytosis and exocytosis. The Journal of Cell Biology 189 (3). с. 399–406. ISSN 0021-9525. PMC 2867296. PMID 20439993. doi:10.1083/jcb.201002027. Процитовано 19 березня 2021.
  6. Cetica, Valentina; Santoro, Alessandra; Gilmour, Kimberly C; Sieni, Elena; Beutel, Karin; Pende, Daniela; Marcenaro, Stefania; Koch, Florian та ін. (2010-9). STXBP2 mutations in children with familial haemophagocytic lymphohistiocytosis type 5. Journal of medical genetics 47 (9). с. 595–600. ISSN 0022-2593. PMC 4115259. PMID 20798128. doi:10.1136/jmg.2009.075341. Процитовано 19 березня 2021.
  7. Scopus preview - Griffiths, Gareth Wyn - Author details - Scopus. www.scopus.com. Процитовано 19 березня 2021.
  8. Sedwick, Caitlin (7 січня 2013). Gillian Griffiths: How T cells get on target. The Journal of Cell Biology 200 (1). с. 4–5. ISSN 0021-9525. PMC 3542799. PMID 23295346. doi:10.1083/jcb.2001pi. Процитовано 19 березня 2021.
  9. Buchanan Medal | Royal Society. royalsociety.org (англійською). Процитовано 19 березня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.