Джин Гекмен

Джин Гекмен (англ. Gene Hackman, повне ім'я Юджин Аллен Гекмен; нар. 30 січня 1930, Сан-Бернардіно, США) — американський актор.

Джин Гекмен
англ. Gene Hackman
Ім'я при народженні Юджин Аллен Гекмен
Народився 30 січня 1930(1930-01-30)[1][2] (92 роки)
Сан-Бернардіно, Каліфорнія, США
Національність білі громадяни США
Громадянство  США
Діяльність актор
Alma mater Pasadena Playhoused, Ліга студентів-художників Нью-Йорка і Іллінойський університет в Урбана-Шампейн
Роки діяльності 19612008
У шлюбі з Betsy Arakawad
Діти Christopher Allen Hackmand, Elizabeth Jean Hackmand і Leslie Anne Hackmand
IMDb ID 0000432
Нагороди та премії
«Оскар» (1972, 1993)
«Золотий глобус» (1972, 1993, 2002, 2003)
BAFTA (1973, 1993)

 Джин Гекмен у Вікісховищі

Біографія

Шість років відслужив на флоті, потім вступив до університету, на відділення журналістики, але кинув навчання, отримав диплом радіотехніка, за фахом не працював, знову вступив до університету вивчати рекламний бізнес.

Вперше задумався про акторську кар'єру після 30 років. Разом з Дастіном Гоффманом поступив на акторські курси в Пасадені, причому їх обох визнали найменш талановитими студентами з групи.

Джин Гекмен в 2008 році

На початку 1960-х Гекмен і Гоффман переїхали в Нью-Йорк, де до них приєднався ще один майбутній лауреат «Оскара» Роберт Дюваль. Утрьох вони намагалися роздобути роботу на Бродвеї. Перший успіх прийшов у 1964 в бродвейській постановці «Будь-якої середи»[3]; потім Гекмен знявся у фільмі «Ліліт». У цей час він познайомився з Ворреном Бітті, який розгледів його талант, запросивши на роль другого плану у фільмі «Бонні і Клайд». За цю роль Гекмен був висунутий на здобуття премії Оскар. Після цього йому стало надходити безліч пропозицій, але це були в основному ролі другого плану. За фільм «Я ніколи не співав своєму батькові» (1970) Гекмен знову претендував на «Оскар», проте виграв нагороду лише два роки опісля, зігравши психологічно складну роль головного героя фільму «Французький зв'язковий».

Переступивши сорокарічний поріг, Гекмен став одним із найбільш затребуваних акторів Голлівуду. Він зіграв головну роль у фільмі-катастрофі «Пригода "Посейдона"» (1972) і в комедії «Молодий Франкенштейн» (1974). Вершиною його майстерності вважається головна роль в детективі «Розмова» (1974, режисер Френсіс Форд Коппола). Ще одна відома роль Лекса Лютора у фільмі «Супермен» (1978) і його сіквел ах «Супермен 2» (1980) і «Супермен 4: У пошуках миру».

У 1980-і роки кар'єра Гекмен пережила спад. Найбільш помітну роль він зіграв в соціальній драмі «Міссісіпі у вогні», за яку був знову номінований на Оскар". Другий раз цю нагороду він виграв у 1992, зігравши роль шерифа у фільмі «Непрощений» — вестерні Клінта Іствуда. Згодом Гекмен і Іствуд працювали разом ще над кількома проектами, однак найбільш запам'ятовуються ролі 1990-х років дісталися Гекменом в комедіях «Клітка для пташок», «Дістати коротуна», «Серцеїдки» і «Сімейка Тененбаум». Блискуча гра в останньому з цих фільмів принесла Гекмену третій в його кар'єрі «Золотий глобус».

Перша дружина актора Фей Мелтіс, у шлюбі з якою народилося троє дітей. У 1986, після 30 років спільного життя, вони вирішили розлучитися. У 1991 актор одружився з піаністкою Бетсі Аракава.

У 2004 актор заявив про відхід з кіно. Його увага зосереджена на написанні романів, перший з яких був опублікований в 1999.

Особисте життя

Першою дружиною Джин Гекмен була Фей Малтіс, від якої у актора є троє дітей: Крістофер Аллен, Елізабет Джин і Леслі Енн. Подружжя розлучилося в 1986.

У 1991 Гекмен одружився з Бетсі Аракава, з якою донині проживає в місті Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Гекмен — фанат футбольного клубу «Джексонвіль Джагуарс», чиї гри регулярно відвідує.[4]

Фільмографія

Премії та нагороди

Нагороди

Номінації

    • 1967 — Найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Бонні і Клайд»
    • 1970 — Найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Я ніколи не співав батькові»
    • 1988 — Найкраща чоловіча роль, за фільм «Міссісіпі у вогні»

Нагороди

Номінації

Нагороди

Номінації

Берлінський кінофестиваль

Примітки

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джин Гекмен

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.