Джоан Ліндсі

Джоан Беккет Вейгалл народилася 16 листопада 1896 року в Мельбурні. Вона була третьою дочкою Тейра Беккета Вейгалла, баристера, і його дружини Енні Софі Генрієтти. Дід Джоан з материного боку, Роберт Гамільтон (1836—1895), був губернатором Тасманії, а її двоюрідний дід сер Вільям Беккет — головним суддею штату Вікторія. Спочатку Джоан виховувала гувернантка, потім вона навчалася в школі для дівчат[4].

У 1916—1920 роках Джоан вивчала живопис в школі при Національній галереї Вікторії, де її викладачами быули Бернард Холл і Фредерік Мак-Каббін. У 1922 році вона вийшла у Лондоні заміж за художника Деріла Ліндсі. Повернувшись до Мельбурна у 1924 році, вони організували спільну виставку своїх робіт, урочисто відкриту співачкою Неллі Мелба, з якою подружжя перебувало у дружніх стосунках[4].

Вийшовши заміж Джоан Ліндсі майже припинила займатися живописом, зате звернулася до літератури й у 1920-х роках опублікувала низку статей і оповідань в різних газетах та журналах. Вона також написала дві п'єси, які лишилися невиданими — «Cataract» і «Wolf!» (остання в співавторстві з Марго Гойдер та Енн Джоск). У 1936 році, під псевдонімом Серена Лівінгстон-Стенлі, було видано її роман «Through Darkest Pondelayo» — пародія на популярні книги у жанрі дорожніх нарисів[4].

У 1941 році Деріла Ліндсі було призначено директором Національної галереї Вікторії. Три дні на тиждень Джоан працювала у якості його асистентки. Пізніше вона стала одним зі співавторів книг «Шедеври Національної галереї Вікторії» (1949) та «Рання архітектура Мельбурна: 1840—1888» (1953). У 1958—1964 роках вона була головою Товариства мистецтв та ремесел Вікторії (Arts and Crafts Society of Victoria)[4].

У 1960-х роках вийшли три романи Джоан Ліндсі: «Time without Clocks» (1962), «Facts Soft and Hard» (1964) і прославивший її «Picnic at Hanging Rock» (1967). Написаний всього за чотири тижні, «Пікнік біля Навислої скелі» розповідає про таємниче зникнення трьох дівчат та їхньої вчительки. Останній розділ, в якому розкривається таємниця (школярки та вчителька зникли, пройшовши крізь часовий портал на схилі скелі), було вилучено з книги по вимогою видавця і вперше опубліковано лише у 1987 році. Атмосфера містики і таємниці стала однією з причин межнародної популярності екранізації роману, створеної Пітером Віром у 1975 році[4][5].

1969 року Джоан Ліндсі потрапила в автомобільну аварію і отримала серйозні травми, після чого послідував довгий період реабілітації. У 1976 році не стало Деріла Ліндсі. Сама письменниця померла у Франкстоні 23 грудня 1984 року в віці 88 років від раку шлунка. В її будинку, який вона заповіла Національному фонду Австралії, до теперішнього часу зберігається колекція предметів, пов'язаних з історієйю написання та екранізації «Пікніка біля Навислої скелі»[4][5].

• Terence O'Neill. Lindsay, Joan à Beckett (1896–1984). Australian Dictionary of Biography (англ.).
• Author Joan Lindsay and Picnic at Hanging Rock. National Trust of Australia (англ.).