Неллі Мелба

Неллі Мелба (англ. Dame Nellie Melba, справжнє ім'я і прізвище Гелен Портер Армстронг, англ. Porter Armstrong; уроджена Мітчелл, англ. Mitchell); 19 травня 1861, Бернлі, побл. Мельбурна 23 лютого 1931, Сідней) австралійська співачка (колоратурне сопрано).

Громадянство Австралійський Союз
Ім'я при народженні англ. Helen Porter Mitchell
Псевдонім Nellie Melba
Дата народження 19 травня 1861(1861-05-19)[1][2][…]
Місце народження Мельбурн[3] і Richmond[4]
Дата смерті 23 лютого 1931(1931-02-23)[5][1][4] (69 років)
Місце смерті Сідней[5][4]
Рід смерті природна смертьd
Причина смерті сепсис
Батько David Mitchelld
Мати Isabella Ann Dowd[6]
У шлюбі з Charles Nesbitt Frederick Armstrongd
Дитина George Nesbitt Armstrongd[6]
Рід діяльності співачка, оперна співачка, автобіографістка
Заклад освіти Presbyterian Ladies' Colleged
Навчався в Матільда Маркезі де Кастронеd[7]
Префікс титула Damed
Тип голосу light sopranod[3]
Грає на вокал
Жанр опера
Отримані нагороди

Victorian Honour Roll of Womend

Зображений на Madame Melbad
Роботи в колекції Тейт
Статус авторського права як автора термін дії авторських прав закінчивсяd
 Неллі Мелба у Вікісховищі
Неллі Мелба у ролі Маргарити в опері Шарля Гуно «Фауст», бл. 1896

Біографія

За походженням шотландка; сценічне ім'я Мелба взяла у пам'ять про Мельбурн. Систематичної вокальної освіти не отримала. З дитинства брала участь у концертах. 1885 року виконала у Сіднеї сольну партію в ораторії «Месія» Георга Генделя. У 1887 році успішно дебютувала у партії Джильди у Брюсселі (театр «Де ла Монне»). Виступала у найбільших оперних театрах Європи, Америки, Австралії, у тому числі у «Гранд-Опера» (1889; тут підготувала партії Маргарити у «Фаусті» і Джульєтти у «Ромео і Джульєта» під керівництвом Шарля Гуно), «Ла Скала» (1893), «Метрополітен-опера» (1893). 1891 року співала на сцені Маріїнського театру (Петербург). 1926 року залишила сцену. Тоді ж повернулася до Австралії, де була обрана президентом Мельбурнської консерваторії.

Виключно рівний голос Мелби відрізнявся чистотою звучання, сріблястим тембром. При розвиненому верхньому регістрі (до 3-ї октави) Мелба володіла віртуозною колоратурною майстерністю (Лючія, Розіна, Лакме та інші). Необмежені співочі можливості та драматична обдарованість дозволяли співачці звертатися до різних партій (Ельза — «Лоенгрін», Мімі; Недда «Паяци»).

Французький кулінар Огюст Ескофьє винайшов для співачки, яка побоювалась за своє горло і боялась їсти морозиво, десерт під назвою «Персик Мельба»: половинка персика плюс ванільне морозиво і соус Мельба, зроблений з підсолодженої свіжої малини. Грінки Мельба (хрусткі, тонка скибочка хліба) також названі Еськофьє на її честь.

Літературні твори

  • Melodies and memories, L., 1925.

Примітки

Література

  • Murphy A. G., Melba; a biography, L., 1909;
  • Wechsberg J., Red plush and black velvet: The story of dame Nellie Melba and her times, L., (1961);
  • Hetherington J., Melba. A biography, L., 1967.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.