Джозеф Ліклайдер

Закінчив університет Вашингтона, отримавши ступінь бакалавра відразу за трьома спеціальностями: фізика, математика та психологія. Докторську роботу написав по психоакустиці. У 1942 році працював у лабораторії при Гарвардському університеті.

У 1950 році перейшов працювати в Массачусетський технологічний інститут, де зацікавився комп'ютерними технологіями. Висловив ідею про необхідність створення комп'ютерів, що працюють в режимі реального часу. Поглиблював свої пізнання про комп'ютери в BBN.

У 1962—1964 роки працював разом з піонером Інтернету Робертом Тейлором в ARPA, заклав основи ARPANET. Висловив ідею необхідності створення об'єднання комп'ютерів у мережу з вільним доступом будь-якої людини з будь-якого місця світу до її ресурсів.

Ліклайдера називають духовним батьком всесвітньої мережі, людиною, що посіяла насіння Інтернету.

Внесок Ліклайдера у виникнення Інтернету величезний, він складається з ідей і принципів, а не з винаходів і технологій. Ліклайдер передбачав необхідність об'єднання в мережу комп'ютерів, що мають прості інтерфейси. Його ідеї передбачили комп'ютерну графіку, інтерфейси, що працюють за принципом вказівки й вибору (point-and-click), цифрові бібліотеки, електронну комерцію (e-commerce), дистанційне банківське обслуговування (online banking), а також програмне забезпечення, що розміщується в мережі[2].

У 1958 році він був обраний президентом Американського акустичного товариства. У 1957 році Ліклайдер став віце-президент Bolt Beranek і Newman, Inc.

У 1960 написав відому роботу "Синбіоз комп'ютера і людини", пропагуючи зміни в інформатиці, пов'язані з роботою в мережах.

У жовтні 1962 року він був призначений головою Бюро методів обробки інформації (англ. скор. IPTO) в ARPA.

У 1963 представив першу концепцію "глобальної мережі", яка пізніше була названою ARPANet. Тривалий час працював у MIT та Гарварді, він був піонером в напрямку передачі розділених в часі потоків інформації й інтерактивних обчислювальних систем.

У 1968 Джозеф Карл Робнетт Ліклайдер став директором проекту MAC в MIT, і професор кафедри електротехніки.

Він вийшов у відставку і став професором у відставці в 1985 році.

• Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.