Рочестерський університет

Рочестерський університет (англ. University of Rochester) — приватний дослідницький університет США, розташований у Рочестері, штат Нью-Йорк. До складу університету входять 6 шкіл, в тому числі престижна Істменівська школа музики[2].

Рочестерський університет
43°07′41″ пн. ш. 77°37′41″ зх. д.
Тип Приватний
Країна  США
Розташування Рочестер, Нью-Йорк, СШАРочестер
Гасло лат. Meliora
англ. Ever Better
Засновано 1850
Президент Джоел Селімен
Бюджет $ 1,282 млрд.[1]
Студентів 5 066[2]
Співробітників 1 331[2]
Докторів 4 357[2]
Членство у
  • Федерація цифрових бібліотекd[3], Асоціація наукових бібліотекd[4], SPARC[5], Центр для наукових бібліотекd[6], Coalition for Networked Informationd[7] і arXiv.org[8]
  • Випускники Категорія:Випускники Рочестерського університету
    Штаб-квартира Рочестер
    Сайт www.rochester.edu
     Рочестерський університет у Вікісховищі

    Університет було засновано 1850 року і з тих пір він має значні успіхи у дослідженнях і в освіті, підготував безліч видатних випускників, серед яких 8 лауреатів Нобелівської премії і 23 Пулітцерівської премії, 19 лауреатів стипендії Гуггенхайма, 7 лауреатів програми Фулбрайта, 2 стипендії Голдвотера, 1 стипендії фонду Білла та Мелінди Гейтс[9] та 2 стипендії Маршалла. Випускники Рочестерського університету складають майже чверть вчених, які консультують НАСА з питань модифікації та підготовки до запуску космічного телескопа «Джеймс Вебб», який має замінити телескоп «Габбл»[10].

    У 2010 році університет Рочестера зайняв 37-му позицію у рейтингу «Національні університети» видання U.S. News & World Report[1], а також 82-гу позицію в Академічному рейтингу університетів світу[11].

    Історія

    З 1819 року у містечку Гамільтон, штат Нью-Йорк, працював Університет Колгейта, заснований баптистами[12], з 1848 року відомий як Університет Медісона. Тоді ж ними було заплановано створення навчального закладу у Рочестері й уже 31 січня 1850 року засновники нового університету отримали свій статут, виданий регентами Університету штату Нью-Йорк. Заняття розпочались у листопаді, було зараховано 60 студентів, в тому числі 28 переведених з університету Медісона[13].

    Первинно кампус університету знаходився у центрі міста Рочестер, а у 1853 році переїхав до східної частини передмістя. Місцевий бізнесмен і член палати представників Азарія Буді пожертвував 3,2 га землі для нового кампусу та ще 6,9 га університет у нього викупив[13]. Тут і розміщувався основний кампус до будівництва нового комплексу будівель у 1930 році.

    Читацька зала бібліотеки імені Бенджаміна Раша Різа

    У 1900 році на перший курс університету було вперше зараховано дівчину, що стало результатом зусиль Сьюзен Ентоні та Гелен Монтгомері. У 1890-х роках жінки перебували у класах та лабораторіях тільки як гості. Першою студенткою стала Гелен Вілкінсон, якій президент університету Девід Гілл дозволив вступити до навчального закладу на тих самих умовах, що й решті студентів. Загалом у 1900 році було зараховано 33 жінки, а у 1901 році було надано перший вчений ступінь, ця честь випала Еллі Вілкоксен[13]. Після завершення будівництва нового кампусу, туди переїхали студенти, а у старому кампусі продовжували навчатись студентки, аж до 1955 року.

    Невеликого зростання університет зазнав у 19001935 роках, коли ним керував Бенджамін Різ. За цей період Джордж Істмен та Ед Нортон — основні спонсори, пожертвували університету понад 50 мільйонів доларів.

    У 1958 році були створені 3 нові школи: інженерна, управління бізнесом і вища школа освіти[14].

    У 1995 році президент університету Томас Джексон оголосив про початок реалізації плану зі зміни умов прийому та значного перегляду навчального плану[15].

    Кампус

    Кампус університету взимку 2007 року

    Основний комплекс будівель університету — Рівер Кампус, розташований у долині річки Джинесі, близько 3 км на південь від центру міста та займає площу приблизно у 81 га, межує з громадським парком, розташованим уздовж східного берега річки. Тут розташовані навчальні корпуси й адміністрація Рочестерського університету.

    Будівництво кампусу було завершено у 1930 році, багато будівель було оформлено у грецькому стилі доби відродження. Бібліотека, названа на честь президента Раша Різа, вважається неофіційним символом університету, а також саме тут знаходиться карільйон Гопмана, найбільший карільйон у штаті Нью-Йорк, що налічує 50 дзвонів.

    Упродовж кількох останніх десятиліть були зведені нові будівлі, в тому числі Меліора Голлл (1972), Гойт Голл (1962), Гаркнесс Голл (1946), Інженерний комплекс Гопмана (1963). У південній частині кампусу розташувались наукові будівлі: Гатчісон Голл (1972), Гілан Білдінг (1971), комп'ютерний центр і бібліотека Карлсона (1987), Вілмот Білдінг (1961) і Роберт Джорджен Голл — комплекс біомедичної інженерії та оптики (2007)[16].

    Багато навчальних корпусів, в тому числі бібліотека Раша Різа пов'язані мережею тунелів[17], які інтенсивно застосовуються у негоду. Більшість будівель та приміщень загального користування також пов'язані мережею Wi-Fi з доступом в інтернет[18].

    Медичний центр університету

    Медичний центра Рочестерського університету (URMC) слугує основним кампусом для медичної освіти й досліджень, а також має палати для прийому пацієнтів. Центр розташований у безпосередній близькості від Рівер Кампусу, тут розміщені школа медицини і стоматології, центр медичних досліджень Артура Корнберга, школа медсестер, центр досліджень раку, інститут медико-біологічних наук[19].

    Істменівська школа музики

    Істменівська школа музики

    Істменівська школа музики знаходиться у центрі міста Рочестер. До складу кампусу входять гуртожитки для студентів, класи й аудиторії, Істменівський театр, концертна зала на 3094 місць, в якій також виступає Рочестерський філармонічний оркестр. Окрім того тут знаходяться бібліотека музики Сіблі, найбільша у Північній Америці, а також найбільша приватна колекція нот[20].

    Випускники й викладачі

    У Рочестерському університеті працювало багато відомих вчених, нобелівські лауреати, випускники університету досягли значних успіхів і стали знаменитими економістами, політиками, вченими, музикантами.

    Викладачі

    Випускники

    • Вінсент дю Віньо — американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії у 1955 році.
    • Артур Корнберг — американський біохімік, член Національної академії наук США, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1959 році.
    • Карлтон Гайдушек — американський педіатр і вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1976 році.
    • Стівен Чу — американський фізик-експериментатор, лауреат Нобелівської премії з фізики у 1997 році, міністр енергетики США з 2009 року.
    • Стівен Коткін — американський історик, академік і автор.
    • Масатосі Косіба — японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2002 рік.
    • Г'юго Зонненшайн — американський економіст, автор багатьох статей і публікацій.
    • Річард Талер — американський економіст.
    • Кеннет Френч — американський економіст.
    • Рон Картер — американський джазовий контрабасист.
    • Рене Флемінг — американська оперна співачка, яку називають «золотим стандартом сопрано».
    • Роберт Форстер — американський актор, номінант на премію Оскар у 1998 році.
    • Тоні Левін — видатний бас-гітарист, стікіст.
    • Роберт Дікке — американський фізик, член Національної академії наук США з 1967 року.
    • Кеннет Френч — американський економіст.
    • Едвард Гібсон — американський інженер і астронавт НАСА.
    • Брюс Шнайєр — американський криптограф, письменник і спеціаліст з комп'ютерної безпеки.
    • Джордж Сударшан — відомий американський фізик-теоретик індійського походження.
    • Аветис Теванян — один з головних розробників Apple Mac OS X, який працював в Apple з лютого 1997 року.
    • Герберт Йорк — американський фізик-ядерник, брав участь у створенні атомної бомби.

    Примітки

    1. University of Rochester (англійською). U.S.News & World Report. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    2. About us (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    3. https://www.clir.org/about/current-sponsors-and-funders
    4. http://old.arl.org/arl/membership/members.shtml
    5. https://sparcopen.org/who-we-are/members/
    6. http://www.crl.edu/membership/members
    7. https://web.archive.org/web/20200122180935/https://www.cni.org/about-cni/membership/members
    8. Our Members / Tier 5
    9. Rochester Alumnus Selected As Gates Cambridge Scholar (англійською). University of Rochester. 4 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    10. Points of Pride (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    11. Academic Ranking of World Universities - 2010 (англійською). ShanghaiRanking Consultancy. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    12. University of Rochester History: Chapter 2 (англійською). University of Rochester Libraries. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    13. May, Arthur A History of the University of Rochester. — Princeton: Princeton University, 1977.
    14. History and Distinctions (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    15. Rochester Renaissance Plan for The College (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    16. University of Rochester Map (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    17. Схема тунелів кампусу Рочестерського університету. University of Rochester. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    18. UR Wireless Coverage (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 5 лютого 2012.
    19. Fast Facts (англійською). University of Rochester Medical Center. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
    20. Concert to spotlight centuries of music (англійською). NewsOK.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.