Джонатан Айв
Джонатан Пол Айв | |
---|---|
Джонатан Айв (праворуч) із Джоном Лессетером на відкритті MacWorld Expo 2008 | |
Народився |
27 лютого 1967 (54 роки) Лондон, Велика Британія[1][2] |
Країна | Велика Британія |
Місце проживання | Pacific Heightsd[3] |
Діяльність | старший віце-президент з промислового дизайну Apple Inc. |
Alma mater | Нортумбрійський університет |
Знання мов | англійська |
Заклад | Apple |
Титул | Командор Ордена Британської імперії, нагороджений Королевою Єлизаветою II у 2006 |
Платня | £1,000,000[4] |
Попередник | Роберт Бруннер |
Нагороди | |
Джонатан Пол «Джоні» Айв, CBE (англ. Jonathan Paul 'Jony' Ive,нар. 27 лютого, 1967) — англо-американський дизайнер, старший віцепрезидент підрозділу промислового дизайну корпорації Apple Inc у 1996—2019 рр.[5] Міжнародно відомий, як головний дизайнер пристроїв iMac, алюмінієвих та титанових PowerBook G4, MacBook, unibody MacBook Pro, iPod та iPhone.
Біографія
Джонатан Айв народився у районі Чайгфорд міста Лондон, графства Ессекс, Велика Британія, де провів своє дитинство.
У 1985 році вивчає дизайн та мистецтво у Ньюкаслській Політехніці (нині Університет Нортумбрії).
У 1989 році стає співзасновником лондонської консалтигової фірми Tangerine Design[6], де займається дизайном гребінців для волосся, електроінструменту та сантехніки.
У 1992 році переїжджає до Сан Франциско, щоб зайняти посаду провідного дизайнера у творчій студії корпорації Apple Inc., на запрошення директора з дизайну Роберта Бруннера.
У 1997 році стає віцепрезидентом з промислового дизайну корпорації Apple Inc., замінивши Роберта Бруннера, за рекомендацією останнього[7]
1998 року презентував оригінальний iMac, яких було продано 2 млн пристроїв в той же рік.
1999 року представив Apple iBook, 22" Cinema Display, PowerMac G4 Tower та iSub.
2000 року запустив Apple G4 Cube.
Отримав ступінь почесного доктора в Університет Нортумбрії (Ньюкасл)[8]
2001 року Apple представила титановий PowerBook G4 та портативний MP3 плеєр iPod
2002 року запустив нові соняшникоподібні (англ. «sunflower-inspired») iMac із 15" та 17" екранами на шарнірах. Представлений eMac, версія iMac спеціально розроблена для використання у сфері освіти.
У 2003 році презентує 12" PowerBook та 17" PowerBook, товщиною 1" та вагою 6.8 lbs, найтонкіший та найлегший у світі 17" ноутбук.[9]
Джонатан Айв названий Дизайнером Року Лондонським Музеєм Дизайну та нагороджений титулом Королівський Промисловий Дизайнер Королівським Товариством Мистецтв.[10]
У 2004 році представляє багатокольоровий iPod mini та ультра-тонкий iMac G5.
У 2005 році призначений старшим віце-президентом з промислового дизайну корпорації Apple Inc.. Презентує Mac mini.[9]
У 2006 році нагороджений Королевою Єлизаветою II титулом Командора Ордена Британської Імперії.
У 2007 році визнаний № 33 у ТОП49 чоловіків виданням AskMen. Відзначається, що глобальний продаж пристроїв iPod перевищив 100 млн одиниць. Представив новий пристрій iPod Nano, який відтворює відео, так само як і аудіо, а також iPod Touch, із сенсорним екраном.[11]
У 2008 році нагороджений спеціальною нагородою «За Особисті Досягнення» від Mobile Data Association за дизайн iPhone[12]
У 2009 році отримав ступінь почесного доктора в Школі Дизайну в Род-Айленді[13]
У 2010 представляє планшетний комп'ютер iPad.
23 травня 2012 року був посвячений в лицарі Британської імперії.
29 жовтня 2012 року у зв'язку із звільненням Скота Форстола з компанії Apple, займається розробкою дизайну мобільної системи iOS.
У 2013 році представив сьому версію iOS, прибравши з неї весь скевоморфізм.
У червні 2019 року стало відомо про плани Айва піти з компанії Apple та створити власну студію дизайну LoveFrom.[14] Наприкінці листопада 2019 року офіційно залишив посаду директора з дизайну; ім'я Айва прибрали із розділу керівників на сайті Apple.[5] Після цієї новини акції корпорації на біржі Nasdaq здешевшали на 1,54 %, а капіталізація Apple скоротилася на 9 мільярдів доларів.
Проживає в районі Твін Пікз міста Сан-Франциско, штат Каліфорнія, разом із дружиною Хізер (англ. Heather), істориком за фахом, та дітьми-близнюками[15]
Цікавинки
- У травні 2009 року Джонатан Айв програв справу, за його претензією щодо доменів, які носять його ім'я, бо воно (ім'я) не використовується в комерції та не є зареєстрованим товарним знаком. ВОІВ зазначила, що Гаррі Джонс може продовжувати використовувати домени jonathan-ive.com, jonathanive.com, jony-ive.com та jonyive.com[16]
- Видано два біографічні нариси:
- Current Biography Yearbook 2006 / Clifford Thompson // Jonathan Ive, Head of the design team at Apple Computer Inc / Kim, David J. / New York: H.W. Wilson Co., 2006 / ISBN 978-0-8242-1074-8[17]
- Jonathan Ive designer of the iPod / Kris Hirschmann / Detroit : KidHaven Press, 2007 / ISBN 0-7377-3533-3[18]
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
- Artists + Artworks
- Rob Waugh, « How did a British polytechnic graduate become the design genius behind £200billion Apple? » — Daily Mail.
- Father of invention | Comment | The Observer(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Jony Ive has left Apple
- Офіційний сайт Tangerine(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Інтерв'ю з Чаком Салтером Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Відомі Випускники на сайті Університету Нортумбрії Архівовано 18 вересня 2009 у Wayback Machine.(англ.) Переглянуто 25.11.2009
- Біографія на сайті Музею Дизайну(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Профіль Джнотана Айва на сайті «Business Week»(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- ТОП 49 чоловіків 2007 р. на сайті askmen.com(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Сайт Mobile Data Association: про нагородження Джонатана Айва(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Почесні ступені Школи Дизайну в Род-Айленді Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Apple's Top Designer Jony Ive To Leave After Nearly 30 Years
- Профіль Джонатана Айва на сайті guardian.co.uk(англ.) Переглянуто 25.11.2009
- Сайт агенції з оцінювання бренду «Intangible Business»[недоступне посилання з липня 2019](англ.) Переглянуто 24.11.2009}
- Видавництво H.W. Wilson(англ.) Переглянуто 24.11.2009
- Онлайн каталог бібліотеки Конгресу США(англ.) Переглянуто 25.11.2009