Джон Джексон

Джон Джексон (англ. John Jackson; 11 лютого 1887 — 9 грудня 1958) — шотландський астроном, член Лондонського королівського товариства (1938) та Південноафриканської королівського товариства, його президент у 1949.

Джон Джексон
англ. John Jackson
Народився	11 лютого 1887(1887-02-11)[1] Пейслі, Пейслі, Ренфрюшир, Велика Британія
Помер	9 грудня 1958(1958-12-09)[1] (71 рік) Суррей, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія  Сполучене Королівство
Діяльність	астроном
Галузь	астрономія
Alma mater	Університет Глазго (1908)[1], Кембриджський університет (1912)[1] і Paisley Grammar Schoold (1903)[2]
Знання мов	англійська
Заклад	Гринвіцька обсерваторія[1] і Royal Observatory, Cape of Good Hoped[1]
Учасник	Перша світова війна
Членство	Лондонське королівське товариство і Лондонське королівське астрономічне товариство
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства (1938) Fellow of the Royal Society of South Africad (1934) Smith's Prized (1914)
Медіафайли у Вікісховищі

Родився в Пейслі (Шотландія). У 1907 закінчив Університет Глазго, продовжував освіту в Триніті-коледжі Кембриджського університету. У 1914—1933 працював в Гринвіцькій обсерваторії, у 1933—1950 очолював обсерваторію на мисі Доброї Надії.

Наукові роботи відносяться до фотографічної астрометрії. Обробив та опублікував спостереження подвійних зірок, проведені в Гринвічі в 1893—1919, визначив орбіти багатьох подвійних систем. Спільно з X. Нокс-Шо обробив спостереження, виконані Т. Горнсбі в 1774—1798 в Редк-Ліффскій обсерваторії (Оксфорд), які були потім використані для перевірки точності сучасної системи фундаментальних зірок. У обсерваторії на мисі Доброї Надії керував програмами визначення положень і паралаксу зірок південного неба. У 1935—1950 опублікував паралакс близько 1600 зірок, сфотографував більшу частину майданчиків, в яких вимірювалися положення зірок. Отримав другі епохи для зірок у зонах від -40 до -52 і визначив власні рухи 41 000 зірок. Брав участь у трьох експедиціях Гринвіцької обсерваторії для спостереження повних сонячних затемнень (1927, 1929, 1932).

Президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1953—1955).

Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1952).