Джон Максвелл Кутзее
Джон М́аксвелл Ќутзее (англ. John Maxwell Coetzee; нар. 9 лютого 1940, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка) — південно-африканський, пізніше австралійський письменник. Двічі отримував Букерівську премію (1983, 1999)[1]. Лауреат Нобелівської премії з літератури (2003)[2].
Джон Максвелл Кутзее | ||||
---|---|---|---|---|
John Maxwell Coetzee | ||||
| ||||
Народився |
9 лютого 1940 (81 рік) Кейптаун, ПАР | |||
Громадянство | Австралія | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Сфера роботи | роман | |||
Alma mater | Університет Кейптауна, Техаський університет і Університет Аделаїди | |||
Мова творів | англійська | |||
Magnum opus | Life & Times of Michael Kd | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Премії |
Букерівська премія (1983, 1999) Нобелівська премія з літератури (2003) | |||
| ||||
Джон Максвелл Кутзее у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Джон Максвелл Кутзее народився 9 лютого 1940 р. в Кейптауні, ПАР у англомовній сім'ї. У 1963 р. закінчив магістратуру Кейптаунського університету.
Деякий час працює програмістом в корпорації IBM у Великій Британії.[3]
В 1969 р. він захистив дисертацію про творчість Семюела Беккета (в Університеті Техасу), а потім два роки викладав англійську мову й літературу в Нью-Йорку. В 1971 Кутзее отримав відмову у візі до США через свою участь у протестах проти війни у В'єтнамі.
У 2002 письменник емігрував з ПАР, а 6 березня 2006 отримав австралійське громадянство. Причиною добровільного екзилю став конфлікт навколо роману "Безчестя" з Африканським національним конгресом.[4]
Творчість
Творчість Кутзее неоднозначно сприймають на батьківщині. Наприклад твір «Безчестя» неодноразово звинувачували в расизмі[5] та негативному висвітлені ПАР як країни насильства. Президент Табо Мбекі сказав про творчість Кутзее, що ПАР не лише місце, у якому ґвалтують.[3]
У 2003 році отримав Нобелівську премію з літератури з обґрунтуванням: "Хто в незліченних образах зображує дивну участь аутсайдерів". У статті The Guardian творчість Кутзее назвали "темною медитацію на пост-апартеїдну Південну Африку".[4]
Романи
- «Сутінкові землі» англ. Dusklands (1974) ISBN 0-14-024177-9
- «У серці країни» англ. In the Heart of the Country (1977) ISBN 0-14-006228-9
- «В очікуванні варварів» англ. Waiting for the Barbarians (1980) ISBN 0-14-006110-X
- «Життя і час Міхаела К.» англ. Life & Times of Michael K (1983) ISBN 0-14-007448-1
- «Фо» англ. Foe (1986) ISBN 0-14-009623-X
- «Залізний вік» англ. Age of Iron (1990) ISBN 0-14-027565-7
- «Петербурзький майстер» англ. The Master of Petersburg (1994) ISBN 0-14-023810-7
- «Безчестя» англ. Disgrace (1999) ISBN 978-0-14-311528-1
- «Елізабет Костелло» англ. Elizabeth Costello (2003) ISBN 0-670-03130-5
- «Повільна людина» англ. Slow Man (2005) ISBN 0-670-03459-2
- «Щоденник поганого року» англ. Diary of a Bad Year (2007) ISBN 1-84655-120-X
- «Дитинство Ісуса» англ. The Childhood of Jesus (2013) ISBN 978-1-84655-726-2
- «Шкільні роки Ісуса» англ. The Schooldays of Jesus (2016) ISBN 978-1-91121-535-6
Переклади українською
- Джон Максвелл Кутзее. «Дитинство. Молодість. Літня пора». Переклад з англійської: П. Таращук. — Харків: Фоліо, 2012. — 672 с. ISBN 978-966-03-5834-8 (Бібліотека нобелівських лауреатів)
- Джон Максвелл Кутзее. «Безчестя». Переклад з англійської: Є. М. Даскал. — Харків: КСД, 2017. — 224 с. ISBN 978-617-12-3140-5
Екранізації
- 1985 року по роману «У серці країни» бельгійський режисер Маріон Гензель зняла фільм «Пил».
- Книга «Безчестя» екранізована у 2008 році австралійським режисером Стівом Джакобсом. Головну роль професора зіграв Джон Малкович.
- 2019 року по роману «В очікуванні варварів» режисер Сіро Герра зняв однойменний фільм. У головних ролях знялися Марк Райленс, Джонні Депп, Роберт Паттінсон та Грета Скаккі.
Нагороди
- Букерівська премія 1983 за «Життя і час Міхаела К.» (англ. Life & Times of Michael K)
- Букерівська премія 1999 за «Безчестя» англ. Disgrace
- Нобелівська премія з літератури 2003
Відлюдькуватий письменник не з'явився на вручені Букерівських та Нобелівської премії.[3]
Громадська діяльність
Згідно даних Міжнародного вегетаріанського союзу, письменник — вегетаріанець[6].
У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[7].
Примітки
- Sam Jordison "Booker Club: Life & Times of Michael K" / The Guardian
- The Nobel Prize in Literature 2003 John Maxwell Coetzee
- Tait, Theo (28 листопада 2009). JM Coetzee's Disgrace | Film. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 січня 2018.
- Carroll, Rory (3 жовтня 2003). Nobel prize for JM Coetzee - secretive author who made the outsider his art form. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 січня 2018.
- Poyner, Jane (2006). J.M. Coetzee and the Idea of the Public Intellectual (англ.). Ohio University Press. ISBN 9780821416860.
- International Vegetarian Union(англ.)
- Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова // BBC, 07.06.2018
Посилання
- Кутзеє Джон М. // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 812. — ISBN 966-692-578-8.
- Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали — Друг читача, 24.02.2016
- J. M. Coetzee at the Nobel Prize Internet Archive
- Coetzee Nobel Prize Lecture
- Swedish Academy Press Release
- J. M. Coetzee in the New York Times Archives
- An academic blog about writing a dissertation on Coetzee
- Coetzee article archive
- Video: J. M. Coetzee speaks about fundamentalism, curiosity and Patrick Allington's Figurehead
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/coetzee_j_m