Джон Мейн

Джон Мейн народився в Лондоні, його мирське ім'я — Дуглас. Ім'я, взяте ним в чернецтві, пов'язане з його великим інтересом до особистості апостола Йоана. Мейн вивчав теологію в Анджелікум, Папському університеті св. Томи Аквінського, а також отримував юридичну освіту в Дублінському університеті. Потім працював в урядовому департаменті Великої Британії у справах колоній, в Куала-Лумпур (Малайзія). Там він вперше познайомився з східної формою медитативної практики, спілкуючись з індуїстським свами (Свамі Сатьянанда, засновник «Товариства Чистого Життя» — притулку для жертв військового конфлікту, що розгорнувся в 1948—1960 роках), який дав йому пораду медитувати, рецитуючи як мантру слово з Біблії. У 1959 р. Джон Мейн вступив в бенедиктинське абатство Ілінг в передмісті Лондону, де остаточно розпізнав у собі покликання до медитативної духовності, яку він спочатку відкрив для себе в Азії, і яку пізніше, коли став бенедиктинським ченцем, розпізнає в духовній спадщині ранньохристиянських пустельників. У 1963 р. був висвячений на священика і призначений викладачем у "Школі св. Бенедикта" (підліткова школа, що належить до абатства). 1970 р. — о. Джон призначений директором школи абатства св. Ансельма (Вашингтон, США), де більш глибоко занурився у вивчення праць св. Йоана Касіяна. Пізніше, в 1974 р., Мейн повертається з Вашингтона до Ілінгу, і в 1975 р. починає збирати експериментальну медитативну спільноту для мирян, на базі якої виріс перший лондонський центр християнської медитації, що згодом став головним центром WCCM. У роботі з цією групою бере участь Лоренс Фрімен, ментором якого в новіціяті був Джон Мейн. 1976 р. — Мейн відвідує абатство Діви Марії Гефсиманської (Кентуккі, США), ченцем якого був Томас Мертон OCSO, і протягом декількох днів дає там кілька публічних виступів про медитативну практику. Ці виступи стали початком його вчительства, і з часом (у 1982 р.) на їх основі була видана книга, збірка фрагментів лекцій — «Гефсиманські розмови». У 1977 р., разом зі своїм учнем, Лоренсом Фріменом, о. Мейн був запрошений Монреальським єпископом в Канаду, для заснування нового монастиря, і в ньому — бенедиктинської спільноти, що складалася одночасно з ченців, чорниць і мирян, що разом практикували дисципліну християнської медитації. 30 грудня 1982 р. о. Джон Мейн помер від раку в своєму новому монастирі в Монреалі.

Практична частина настанов о. Джона Мейна щодо його бачення християнської форми медитації описана в книгах його учня, священика і ченця-бенедиктинця конгрегації Оліветанців — о. Лоренса Фрімена OSB. Ось приклад одного з коротких описів того, чому вчив Джон Мейн:

Джон Мейн почав навчати медитації в 1976 році після короткого перебування в скиті Томаса Мертона та виступу на трьох конференціях для ченців в абатстві Марії Гефсиманської (США, Кентуккі). Таким був початок його активної місії, за яку він узявся в останні роки свого життя - від відкриття невеликого центру медитації в лондонському монастирі, подальшого заснування нового монастиря в Монреалі і до функціонуючої нині світової спільноти медитативних груп. Яке ж його вчення? Сядь нерухомо. Випрямися. Прикрий очі. Сиди спокійно, але перебуваючи в зосередженні. У тиші почни повторювати про себе одне слово, твою молитовну формулу. Я раджу слово-молитву "Маранафа" (арамійське слово, що у перекладі означає — «Господь, прийди», 1 Кор 16:22). Вимовляй його як чотири склади рівної довжини. Вслухайся в них. Повторюй їх спокійно, але невпинно. Не думай ні про що і нічого собі не уявляй - ні духовного, ні мирського. Виникаючі під час медитації думки або образи сприймай як розсіювання уваги і постійно повертайся до повторення свого слова. Медитуй щодня, вранці та ввечері, по 20-30 хвилин.[2]

• Україномовний сайт «Міжнародної Спільноти Християнської Медитації»

• Аджорнаменто // Українська Релігієзнавча Енциклопедія