Томас Мертон

Народився в сім'ї художників-протестантів, рано втратив маму, незабаром і батька.

За першою професією журналіст, без інтересу до релігії. В результаті духовних пошуків прийшов до католицизму, незабаром після цього прийняв рішення стати монахом. З часом став значним католицьким письменником XX століття, популяризатором католицизму.

Познайомився з багатьма діячами і духовними досвідами різних релігій, засвоїв техніки буддійської медитації Японії, Шрі-Ланки і Тибету. Будучи викладачем, виховував у своїх учнях глибоку повагу і зацікавленість духовною спадщиною Сходу. У 1959 р. Мертон почав спілкуватися з відомим популяризатором дзен-буддизму, Дайсецу Судзукі. Результатом цього діалогу стала книга Мертона «Zen and the Birds of Appetite» («Дзен і голодні птахи»), яка сьогодні є одним з класичних творів у галузі християнсько-буддистського діалогу, та книга Судзукі «Містицизм — християнський та буддистський», у якій іде мова про спільне підґрунтя між вченням домініканця Майстра Екгарта та досвідом дзен-медитації.

У своєму прагненні до міжрелігійного діалогу та спроб поєднати християнське споглядання із східними медитативними практиками Мертон став джерелом натхнення для багатьох інших представників католицького чернецтва. Один з них — англійський бенедиктинець о. Джон Мейн OSB з абатства Ілінг, який у 1976 р. проводить медитативні реколекції в абатстві Діви Марії Гефсиманської (Кентуккі, США), ченцем якого був Мертон, та після цього починає розвивати міжнародну спільноту християнської медитації. Мертон вважається одним з засновників межрелігійного діалогу та руху християнської споглядальної обнови.

Далай-лама сказав після знайомства з Т. Мертоном 1968 року:

«Я вражений духовністю, яку побачив у людині, що сповідує християнство… Саме Мертон відкрив мені справжній зміст слова „християнин“».

Marker commemorating Merton in Downtown Louisville

«Thomas Merton Square» and Marker in Downtown Louisville

31 січня 1915, у Франції у подружжя художників-протестантів — новозеландця Оуена Мертона і американки Руфі Дженкінс — народився син Томас.

1916 — сім'я Мертонів переїжджає до США, де Томас більш-менш постійно живе в діда з бабусею в Дугластоні.

1921 — Руф Дженкінс помирає від раку.

1922 — Томас з батьком виїжджає на Бермуди.

1925 — переїжджають до Франції.

1926—1932 — Томас учиться в ліцеях і приватних школах Франції й Англії.

1932 — Оуен Мертон помирає від пухлини мозку.

1933 — Томас мандрує Італією, проводить літо в США, восени починає вчитися в Кембриджі (французька та італійська мови й література).

1934 — за наполяганням опікуна та родичів покидає Кембридж і переїжджає до США.

1935 — поступає в Колумбійський університет.

1938 — закінчує навчання зі ступенем бакалавра та поступає в аспірантуру Колумбійського університету. Учиться і працює над дисертацією з англійської літератури.

1938 — хрещений в католицизмі.

1940—1941 — викладає англійську мову й літературу в Коледжі святого Бонавентури.

1941 — поступає послушником у Гетсиманський монастир католицького Ордену трапістів у штаті Кентукі.

1944 — склав прості монаші обітниці. Видана перша книга віршів «Тридцять поем».

1947 — склав постійні монаші обітниці.

1948 — видана автобіографія Мертона «Семиярусна гора»; успіх перевершує всі очікування — книга стає бестселером.

1949 — Рукопокладений у священники. «Зерна контемпляції», «Вода Силое».

1951—1955 — Наставник схоластиків (монахів, що готуються до прийняття священичого сану).

1951 — «Сходження до істини».

1953 — «Знак Йони».

1955 — «Людина — не окремий острів».

1955—1965 — Наставник новиків.

1957 — «Безмовне життя».

1958 — «Думки на самоті».

1960 — «Спірні питання».

1961 — «Нова людина».

1962 — «Нові зерна контемпляції» (друге доповнене видання «Зерен контемпляції»)

1964 — «Насіння руйнування».

1965 — «Ганді про непротивлення». «Шлях Чжуаня Цзи».

1965—1968 — отримує дозвіл на відлюдництво: живе на території монастиря в окремому будинку.

1967 — «Містики й дзенські наставники».

1968 — «Монаший ставок», «Віра й насилля», «Дзен і птахи апетиту».

10 грудня 1968 — Томас Мертон (в монашестві — отець Луї) гине в Бангкокському готелі (від удару струмом від несправного вентилятора) в Таїланді, куди він приїхав для участі в конференції азіатських бенедиктинців та цистерціанців.

У своїх щоденниках Томас Мертон писав:

«На світі є три речі, за які я не переставатиму дякувати Богові: дар віри в Христа, моє монашество та покликання писати і ділитися досвідом з іншими».

Будучи впливовим католицьким публіцистом, викликав невдоволення американської влади після протестів проти агресії США у В'єтнамі. Йому було заборонено публікувати статті в пресі, і він організував самвидав у монастирі.

• Томас Мертон. Нові зерна контемпляції / З англ. пер. О. Мельник. — Львів: Свічадо, 2009. — 216 с. ISBN 978-966-395-267-3 (читати)
• Томас Мертон. Роздуми на самоті. Львів: Свічадо, 1994. — 130 с.
• Thomas Merton Society of Russia (російська сторінка, містить переписку з Б. Пастернаком)
• Томас Мертон в бібліотеці Я. Г. Кротова
• Томас Мертон. «Ненасильственное сопротивление Гитлеру в Дании» — глава з книги Thomas Merton. «The Nonviolent Alternative». New York. 1981.
• Томас Мертон. «Внутренний опыт: Заметки о созерцании» — глави з книги.