Джон Рендалл

Сер Джон Туртон Рендалл (англ. Sir John Turton Randall; 23 березня 1905 — 16 червня 1984) — англійський фізик і біофізик, якому приписують докорінне поліпшення магнетрона, важливої складової радара хвиль сантиметрових довжин — одного з ключів до перемоги союзників у Другій світовій війні. Він також є ключовою частиною мікрохвильових печей. Джон Рендалл також керував командою Лондонського королівського коледжу, яка працювала над вивченням структури ДНК. Його заступник, професор Моріс Уілкінс, отримав разом з разом із Деймсом Ватсоном і Френсісом Кріком, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[1]. Серед інших його співробітників були Розалінд Франклін, Реймонд Гослінг, Алекс Стокс і Герберт Вілсон, які теж досліджували структуру ДНК.

Джон Рендалл
Народився	23 березня 1905(1905-03-23) Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство
Помер	16 червня 1984(1984-06-16) (79 років) Единбург
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик
Alma mater	Манчестерський університет
Заклад	Кінгс-коледж, Бірмінгемський університет, Кембриджський університет, Единбурзький університет і Університет Сент-Ендрюса
Науковий керівник	Вільям Лоренс Брегг
Членство	Лондонське королівське товариство і Королівське товариство Единбурга
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства медаль Г'юза (1946) Медаль Джона Прайса Ветеріллаd (1958) член Королівського товариства Единбургаd