Джон Спід

Джон Спід (англ. John Speed, 1551 або 1552 — 28 липня 1629) — англійський картограф та історик.[3][4][5] Поруч з Крістофером Сакстоном є одним з найвідоміших англійських картографів раннього нового часу.[6][7][8]

Джон Спід
Народився 1551[1] або 1552[1]
Фарндонd, Західний Чешир і Честер, Чешир, Англія
Помер 28 липня (7 серпня) 1629[2]
Лондон, Королівство Англія
Поховання St Giles-without-Cripplegated
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність картограф, історик
Галузь картографія
Знання мов англійська[2]
Magnum opus The Theatre of the Empire of Great Britained
Діти Джон Спід

Життя

Спід народився у Фарндоні (Чешир) і продовжив справу свого батька Самуїла, кравця.[9][10][11][12][13]

Працюючи в Лондоні, Спід був кравцем і членом відповідної гільдії, і привернув до себе увагу «вчених» осіб.[14] Серед них був сер Фульке Гревілль, який згодом встановив йому грошову допомогу, щоб Спід зміг присвятити всю свою увагу дослідженням. На 1598 рік Джон Спід користувався достатньою прихильністю патрона, щоб облишити свою фізичну працю і стати «науковцем на повний робочий день».[14] У нагороду за його ранню роботу, королева Єлизавета надала Спіду право використовувати приміщення у митній палаті. У Спіда було високорозвинене «живописне чуття».[15]

У 1575 році в Лондоні він узяв шлюб із Сузанною Дрейпер, пізніше у них народилися діти. Серед дітей, безумовно, був син на ім'я Джон Спід, пізніше «вчена» людина з докторським ступенем, і невідома кількість інших, оскільки літописці й історики не можуть зійтися на єдиному числі дітей у подружжя.[10][4][16][17][18] Незважаючи на це, немає жодних сумнівів, що родина Спіда була відносно заможною.[19]

До 1595 року Спід опублікував карту біблійного Ханаана, у 1598 році він представив свої карти королеві Єлизаветі, а в 1611—1612 він опублікував карти Великої Британії, а його син, можливо, допомагав Спіду в обстеженнях англійських міст.[20][21][22]

У віці 77 або 78 років, у серпні 1629, Спід помер.[13] Він похований разом зі своєю дружиною у Лондоні, в церкві святого на вулиці Фор.[23][24][10] Пізніше за вівтарем церкви встановлений пам'ятник Джону Спіду.[10] Згідно з вебсайтом церкви, цей пам'ятник — один з кількох у цій церкві, який пережив бомбардування Лондона 1940—1941 років.

Праці

У 1601 і 1627 роках Спід створив історичні карти, що зображують вторгнення в Англію та Ірландію. Також розробив карти, що показують поточний час — з грубо виконаними чернетками, але привабливими, барвистими остаточними версіями своїх карт.[25][26]

Завдяки заохоченням Вільяма Кемдена Спід почав свою «Історію Великої Британії», яка була опублікована в 1611 році.[27][28] Хоча він, ймовірно, мав доступ до уже втрачених історичних джерел, (він однозначно використовував роботи Сакстона і Нордена), його робота як історика зараз вважається другорядною за важливістю, порівняно з його картографічною працею, з якої найважливіший його внесок, вірогідно, це міські плани, багато з котрих забезпечують перший візуальне зображення відповідних британських міст.[29] У роки, що передували цьому етапу, під час укладання свого атласу, він надіслав листа Роберту Коттону, члену британського уряду, просячи про допомогу зі збором необхідних матеріалів.[30]

У 1627 році Джордж Гамбл опублікував атлас з картами найвідоміших частин світу, надрукований Джоном Доусоном. Це карта світу з цього атласу з ім'ям Джона Спіда в назві, але не приписана авторству Спіда.[31]

Його атлас «Арена імперії Великої Британії» опублікований в 1611 і 1612 роках і містив перший набір окремих карт графств Англії та Уельсу, а також карти Ірландії і загальну карту Шотландії.[32][33][34] До карт зроблено вступ на початку, у якому автор звернувся до свого «приємно враженого і прихильного читача», визнаючи, що можуть бути помилки, але він зробив все, що міг, і вказав мету свого атласу: «Моя мета… показати стан кожного міста і містечка виключно у Великій Британії… можна підтвердити, що жодне інше королівство у світі не описане так добре… як Велика Британія».[35]

Мапи друкувалися з мідних дощок, і деталі були вигравірувані в зворотному напрямку, щоб на карту вони нанеслись правильним бором. Спід визнавав, що «копіював, адаптував та уклав роботу інших», не роблячи багато самостійних досліджень.[10][36][37] Атлас не уникнув політичних поглядів самого Спіда: він називає короля Якова I тим, хто об'єднав «королівства Британських островів».[38] У 2016 році Британська бібліотека опублікувала видання репринтів цієї колекції карт, з передмовою від колишнього депутата Найджела Ніколсона і супровідними коментарями історика Аласдара Гок'ярда; у видання подано карти територій від Бедфордшира до Норфолка та Уельсу.[39]

Більшість, але не всі, карти графств мають на них міські плани, серед них і ті, які він намалював сам. У 1627 році, за два роки до своєї смерті, Спід опублікував атлас, який став першим атласом світу, виконаним англійцем; атлас коштував 40 шилінгів, що означало, що його обіг обмежувався «багатшими клієнтами і бібліотеками», де багато примірників і збереглися.[40][41]

Карти
  • Карта Уельсу, 1620
  • Приклад вставки з карти Уельсу 1610
  • Ланкашир, описаний і розділений на сотні, 1610
  • Настінна 4-сторінкова мапа Ханаану, 1595
  • Вілтшир, 1610, з містом Солсбері і видом на Стоунхендж
  • Нортгемптоншир, 1610
  • Нідерланди, 1626
  • Королівство Китаю, 1626
  • Нова карта світу, 1646, мініатюрне видання
  • Ямайка, 1676
  • Яків VI на карті Шотландії, 1610
  • Йорк, 1611

Вставки з планами міст

Публікації
  • John Speed, History of Great Britaine Under the Conquests of Romans, Saxons, Danes, and Normans (London, 1611)
  • John Speed, The genealogies recorded in the Sacred Scriptures according to euery family and tribe with the line of Our Sauior Jesus Christ obserued from Adam to the Blessed Virgin Mary (London, 1611)
  • John Speed, The Theatre of The Empire of Great Britaine, Presenting an exact geography of England, Scotland, and Ireland (London, 1611–12)
  • John Speed, Theatrum Imperii Magnae Britaine (London, 1616)
  • John Speed, England, Wales, Scotland and Ireland: Described and Abridged with Ye Historic Relation of Things Worthy Memory: from a Farr Larger Voulume (London, 1627) The «Farr Larger Volume» is The Theatre of The Empire of Great Britaine.
  • John Speed, A Prospect of the Most Famous Parts of the World (London, 1627)

Примітки
  1. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Baynton-Williams, Ashley. John Speed. MapForum.Com. Процитовано 17 вересня 2012.
  4. «Life of John Speed», The Hibernian Magazine, Or, Compendium of Entertaining Knowledge, July 1782, p. 348
  5. Johan Speed, Nigel Nicolson (introduction), The Counties of Britain: A Tudor Atlas, Thames & Hudson (1989): ISBN 0-500-25104-5; Pavilion Books (1992): ISBN 1-85145-131-5 (pbk, 1995): ISBN 1-85793-612-4.
  6. Maps by John Speed. Jonathan Potter Limited. Архів оригіналу за 3 March 2012. Процитовано 17 вересня 2012.
  7. Intriguing History, «John Speed Maps Online», 2017.
  8. Hewitt, Rachel (2010). Map of a Nation. London: Granta Publications. с. xxvi. ISBN 978-1-84708-254-1.
  9. The Life of John Speed. JohnSpeedMaps.co.uk. Процитовано 17 вересня 2012.
  10. Anne Taylor, «A Theatre of Treasures», Cambridge University Library Special Collections, October 11, 2016.
  11. Palmer, Alfred Neobard (1907). The Town of Holt, in County Denbigh. Archaeologia Cambrensis. 6th ser. 7: 389–434 (425).
  12. William West, The history, topography and directory of Warwickshire (Birmingham, R. Wrightson, 1830), pp. 36–37.
  13. «England Births and Christenings, 1538—1975», database, FamilySearch, 6 December 2014), John Speed, 19 Aug 1629; citing FHL microfilm 380,199, 380,200.
  14. Walter Goffart, Historical Atlases: The First Three Hundred Years, 1570—1870 (Chicago: University of Chicago Press, 2003),54.
  15. Walter Goffart, «The First Venture into 'Medieval Cartography'», Alfred the Wise: Studies in Honour of Janet Bately on the Occasion of Her Sixty-Fifth Birthday, ed. Jane Annette Roberts, Janet Laughland Nelson, and Malcolm Godden (Woodbridge, UK: D.S. Brewer, 1997), 57–58.
  16. Miscellanea Genealogica Et Heraldica, ed. Joseph Jackson Howard, Vol. II (London: Mitchell and Hughes, 1898), pp. 18–25.
  17. Kell, E. (1865). On the Castle and Other Ancient Remains at Southampton. Journal of the British Archaeological Association 21: 289–290.
  18. Richard Gough, Anecdotes of British Topography: Or, an Historical Account of What Has Been Done For Illustrating The Topographical Antiquities of Great Britain and Ireland (London: W. Richardson and S. Clark, 1768, reprinted in 2014), 184, 448.
  19. Palmer, «The Town of Holt», 421, 425, 429.
  20. The Maps of John Speed Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine., Shakespeare's England, August 10, 2010.
  21. The King James Version at 400: Assessing Its Genius as Bible Translation and Its Literary Influence, ed. David G. Burke, John F. Kutsko, and Philip H. Towner (Atlanta: Society of Biblical Literature, 2013), vi, 102, 104—119, 121, 159, 182.
  22. Tiffany J. Werth, The Fabulous Dark Cloister: Romance in England after the Reformation (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2011), 49.
  23. Heritage. St Giles' without Cripplegate. Процитовано 17 вересня 2012.
  24. Hibbert, Christopher; Ben Weinreb; John Keay; Julia Keay. (2010). The London Encyclopaedia. London: Pan Macmillan. с. 762. ISBN 978-0-230-73878-2.
  25. Goffart, Historical Atlases, pp. xi, 38, 54, 80–81, 83, 105, 112, 123, 201, 203, 443, 471.
  26. Gough, Anecdotes of British Topography, 595, 608.
  27.  «Speed, John» Dictionary of National Biography London: Smith, Elder & Co 1885–1900
  28. John Speed proof maps, Cambridge University, Accessed April 5, 2017.
  29. Nigel Nicolson, «Introduction» within John Speed, Britain's Tudor Maps: County by County (London: British Library, reprint, 2016, originally published in 1988), pp. 7–15.
  30. Henry Ellis, Original Letters of Eminent Literary Men (London: Camden Society, 1843), 104, 108—113.
  31. Biography John Speed II. MapForum.com 3. 2006.
  32. Speed, Britain's Tudor Maps, pp. 9–10, 13, 15–16.
  33. Andrew, «Speed maps now in the Cambridge Digital Library», Cambridge University Library Special Collections, March 23, 2015.
  34. Gough, Anecdotes of British Topography, 42.
  35. West, «Speed's Address to His Readers», The history, topography and directory of Warwickshire, pp. 38–41.
  36. Andrew McRae, God Speed the Plough: The Representation of Agrarian England, 1500—1660 (Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002, reprint), pp. xi, 231—232, 238.
  37. Nicholas Canny, «The Origins of Empire: An Introduction», The Oxford History of the British Empire series, The Origins of Empire: British Overseas Enterprise to the Close of the Seventeenth Century, Vol. I, ed. Nicholas Canny (New York: Oxford University Press, 2005, reprint), 1.
  38. British Identities and English Renaissance Literature, ed. David J. Baker and Willy Maley (Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002), ix, 135, 138, 141, 150, 162, 248.
  39. Speed, Britain's Tudor Maps, pp. 6–152.
  40. Nigel Nicolson, «Introduction» within Speed, Britain's Tudor Maps, p. 15.
  41. Marion Wynne-Davies, Sidney to Milton, 1580—1660 (New York: Palgrave Macmillan, 2003), pp. 138—141, 171, 179—180, 197.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.