Джон Стівенс Генслоу
Джон Стівенс Генслоу (англ. John Stevens Henslow[3][4][5][6], 6 лютого 1796 — 16 травня 1861) — англійський ботанік[4], професор ботаніки[6], колекціонер ботанічних екземплярів[5], геолог, професор мінералогії[6], академік, друг та наставник Чарльза Дарвіна[5], щедрий філантроп та видатний пастор[5].
Джон Стівенс Генслоу | |
---|---|
англ. John Stevens Henslow | |
| |
Народився |
6 лютого 1796 Рочестер, Кент, Англія |
Помер |
16 травня 1861 (65 років) англ. Hitcham, Англія |
Місце проживання | Англія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | ботанік, геолог, священник |
Alma mater | коледж Святого Джонаd |
Галузь | ботаніка, геологія, мінералогія |
Заклад | Кембриджський університет |
Батько | John Prentis Henslowd[1] |
Мати | Francis Stevensd[1] |
У шлюбі з | Harriet Jenynsd[1] |
Діти | Енн Генслоу Барнард |
Родичі | Джозеф Долтон Гукер |
Джон Стівенс Генслоу у Вікісховищі |
Біографія
Джон Стівенс Генслоу народився у місті Рочестер 6 лютого 1796 року[5][6].
Генслоу був старшим з одинадцяти дітей[5]. Його батько заохочував розвиток в ньому прагнення до природознавства та у дуже ранньому віці він став пристрасним колекціонером ботанічних примірників[5].
У 1814 році Генслоу поступив у Коледж Святого Джона у Кембриджі[5]. У 1818 році він отримав диплом, а потім відновив свій інтерес до природознавства та провів геологічні експедиції на Острів Уайт та Острів Мен[5]. З 1822 до 1827 року Джон Стівенс Генслоу був професором минералогії[6].
У 1825 році Генслоу став вікарієм. У тому ж році йому була запропонована посада королівського[5] професора ботаніки[5][6]. Цю посаду він займав до кінця життя[5]. Його природний ентузіазм зробив ботаніку одним з найбільш популярних предметів в університеті. Він заохочував власні спостереження своїх студентів, давав їм рослини та просив, щоб вони досліджували їх та робили записи особливостей структур, які вони знайшли[5]. Він також брав студентів на екскурсії та запрошував їх до себе додому, де дискусії на різні наукові теми були більш неофіційними[5].
Під час свого перебування в Кембриджі Генслоу розширив Ботанічний сад та реконструював 40-акрове місце між Бейтман-Стріт та Бруклендс-Авеню, зробивши його всесвітньо відомим[5].
Джон Стівенс Генслоу був другом та наставником свого учня Чарльза Дарвіна та розвинув в ньому інтерес до природознавства. Вони познайомилися у 1828 році[5]. Його відомий учень Чарльз Дарвін був його другом, незважаючи на можливий атеїзм Дарвіна та християнську віру Генслоу[5]. Дарвін і Генслоу писали один одному настільки часто, наскільки дозволяла поштова система. Як головний одержувач масивної колекції наукових зразків Дарвіна, Генслоу передав їх відповідним експертам для аналізу. Він також опублікував уривки листів Дарвіна у наукових журналах[5]. У 1836 у Генслоу допоміг Чарльзу Дарвіну отримати фінансування для публікації його книг по зоології[5].
Джон Стівенс Генслоу помер 16 травня 1861 року[6]. Можливо також, що він помер 18 травня 1861 року[5]. Чарльз Дарвін сказав про нього: «Я повністю впевнений, що краща людина ніколи не ходила по цій землі»[5].
Наукова діяльність
Джон Стівенс Генслоу спеціалізувався на насіннєвих рослинах[3].
Окремі публікації
- A Catalogue of British Plants. 1829; 1835.
- Principles of Descriptive and Physiological Botany. 1835.
- Flora of Suffolk. 1866.
- A Dictionary of Botanical Terms. 1856.
- The Teaching of Science in Cambridge. 1846.
- The Principles of Descriptive and Physiological Botany. 1835.
- A Syllabus of a Course of Lectures on Mineralogy. 1823.
Примітки
- Kindred Britain
- IPNI. Hensl..
- International Plant Names Index: John Stevens Henslow (1796–1861)
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: John Stevens Henslow
- John Stevens Henslow (1796–1861). Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 22 серпня 2014.
- John Stevens Henslow. Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 22 серпня 2014.
Посилання
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Henslow, John Stevens». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.