Джон Темплтон

Сер Джон Маркс Темплтон (англ. John Marks Templeton; *29 листопада 1912  — †8 липня 2008[7] ) — американський підприємець і філантроп, котрий більшу частину своїх статків пожертвував на потреби науки і релігії.

Джон Темплтон
Народився 29 листопада 1912(1912-11-29)[1][2][3]
Вінчестер, Теннессі, США
Помер 8 липня 2008(2008-07-08)[4][1][…] (95 років)
Нассау, Багамські Острови[1]
·пневмонія
Країна  Велика Британія[5]
 Сполучене Королівство
 США[5]
Діяльність бізнесмен, підприємець, торговець
Alma mater Коледж Бейлліол і Єльський університет
Знання мов англійська[6]
Членство Товариство "Мон Пелерін"
Конфесія протестантизм
Діти John Templeton, Jr.d
Нагороди

Benjamin Franklin Medald (1994)

стипендія Родса

Біографія

Джон вивчав економіку в Єльському університеті. У 1934 році став найкращим випускником курсу. Вивчав також право в Оксфордському університеті, де вперше зустрів Мікеланджело Антоніоні, з яким його в подальшому зв'язала багаторічна дружба.[8]

У 1937 році одружився з Юдіт Фолк. У них було троє дітей: Джон Темплтон-молодший, Енн і Крістофер. Юдіт Фолк-Темплтон померла у 1951 році. У 1958 році Джон вдруге женився — на Айрін Бейнолдс Батлер (померла в 1993 році).

Протягом всього життя Темплтон був членом пресвітеріанської церкви і протягом 42 років був опікуном Принстонського теологічного семінару; крім того, 12 років був його головою.

Темплтон став мільярдером, першим використавши диверсифіковані міжнародні взаємні фонди[9][10][11]. Його компанія Templeton Growth, Ltd. (інвестиційний фонд), заснована в 1954 році, була однією з перших, що зробили інвестиції в економіку Японії в середині 1960-х років. Він купував по сотні акцій кожної компанії за ціною менше долара США за акцію в 1939 році, і одержав прибуток, продаючи їх протягом 4 років. У 2006 році Джон Темплтон знаходився на 129 місці в списку багатих людей, складеному англійською газетою The Sunday Times. Він відкинув технічний аналіз стану ринку акцій, використовуючи замість нього фундаментальний аналіз.

У 1968 році Темплтон відмовився від громадянства США через високі податки[12], отримав подвійне громадянство — Великої Британії та Багамських островів, жив у Нассау на Багамських островах, де і помер від пневмонії у віці 95 років.

У 1996 році Темплтона внесли у Зал слави американського бізнесу.

Благодійність

В благочинних цілях Темплтон заснував Фонд Джона Темплтона, Темплтонівську премію, Темплтонівську бібліотеку в місті Сьюані (англ. Sewanee) у своєму рідному штаті Теннесі.

У 1984 році він пожертвував значну суму Оксфордському центру вивчення менеджменту (англ. Oxford Centre for Management Studies) для перетворення його в коледж (нині Темплтон-коледж (англ. Templeton College) Оксфордського університету) з акцентом на вивченні бізнесу та менеджменту (був об'єднаний з бізнес-школою Саіда (англ. Said Business School)) того ж університету. У 2007 році Темплтон-коледж продав свою освітню програму бізнес-школі Саіда.

За благочинну діяльність у 1987 році Джон Темплтон одержав від королеви Єлизавети II титул лицаря.

У 2007 році журнал «Тайм» назвав Джона Темплтона одним зі ста найвпливовіших людей — завдяки його фонду[13].

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121164403 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1995.
  4. http://www.iht.com/articles/2008/07/08/business/8tempelton.php
  5. https://www.nndb.com/people/163/000250410/
  6. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  7. Robert D. McFadden. (9 липня 2008). Sir John M. Templeton, Philanthropist, Dies at 95 (англійською). The New York Times.
  8. Tassone, Aldo, Antonioni, Paris: Flammarion (2007), p. 37. (фр.)
  9. "Positive Psychology Network Concept Paper" Архівовано 24 травня 2007 у Wayback Machine. by Martin E. P. Seligman. University of Pennsylvania. (англ.)
  10. "John Templeton's Five Steps for Financial Success" Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine. by Mark Stousen. December 11, 2005. (англ.)
  11. "Testing the role of trust and values in financial decisions" Los Angeles Times. January 21, 2007. (англ.)
  12. "The Long Good-Bye" Forbes. March 28, 2005. (англ.)
  13. Caplan, Jeremy, and Coco Masters. "Time 100." Time, 14 May 2007: 84. (англ.)

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.