Нассау (Багамські Острови)

На́ссау (англ. Nassau) столиця та найбільше місто Співдружності Багамських островів, туристичний і міжнародний банківський центр. Місто розташоване на острові Нью-Провіденс, що виконує функцію федерального округу Багамських островів, у місті не існує місцевої влади, воно управляється напряму урядом країни. Населення міста — 260 тис. (перепис 2008 року), близько 80 % населення країни (330 тис.). Біля міста розташований головний аеропорт країни Лінден Піндлінг. На початку XVIII століття Нассау було широко відоме як піратський порт[1].

Нассау
Nassau
Гавань Нассау
Гавань Нассау
Файл:Badge of New Providence.png
Герб
Країна Співдружність Багамських островів
Острів Нью-Провіденс
Відбудоване 1695
Населення (2008)
 - Усього 260,000
 - Густота агломерації 1019/км²
Телефонний код(и) 242
Нассау на мапі Багамських островів
Нассау на мапі Багамських островів

Історія

Місто було засноване британськими поселенцями в середині XVII століття як Чарльзтаун на честь короля Англії Карла II (Чарльза II в англійської транскрипції). 1684 року, під час іспанського рейду, місто було спалене.

При губернаторі Ніколасі Тротті місто було перебудовано. Свою нинішню назву місто отримало 1695 року на честь англійського короля Вільгельма III Оранського, який по батьку належав до Орансько-Нассауської династії Нідерландів[2]. Після Тротта в Нассау не було ефективних губернаторів і для міста настали важкі часи.

1703 року іспанські та французькі війська ненадовго зайняли Нассау. З 1703 по 1718 рік у колонії не було губернатора, а в 1713 році мало укріплені Багамські острови стали притулком піратів. Губернатор Бермудських островів заявив, що в Нассау було більше 1000 піратів, і вони перевершували жителів міста за чисельністю майже в 10 разів. Пірати оголосили Нассау піратською республікою, затвердивши себе «правителями». Як свою базу використовували порт і місто Чарльз Вейн, Томас Барроу (який оголосив себе «Губернатором Нью-Провіденса»)[3], Бенджамін Горніґолд, Калико Джек Рекхем, Енн Бонні, Мері Рід і сумнозвісний Едвард Тіч, більш відомий як «Чорна борода».

1718 року англійці, які прагнули відновити контроль над островами, призначили капітана Вудса Роджерса губернатором. Роджерс успішно боровся з піратством, реформував цивільну адміністрацію і відновив торгівлю. Використовуючи свої власні кошти він очистив Нассау і відновив форт. 1720 року іспанці зробили безуспішну спробу захоплення Нассау.

1776 року, під час війни за незалежність США, місто було на два тижня захоплено десантом американської морської піхоти. 1782 року слабо захищене місто було в останній раз захоплене іспанцями, а 1783 року знову відбито. Після завершення війни за незалежність США на Багами переселилася частина американських лоялістів. Один з них, лорд Данмор, керував колонією з 1787 по 1796 рік. Він курирував будівництво фортів Шарлотта та Фінкасл у Нассау.

У 20—30-х роках XX століття економіка Нассау виграла від введення Сухого закону в США. 1946 року почався «туристичний бум», який посилився в кінці 1950-х після захоплення влади на Кубі Фіделем Кастро. Багамські острови стали зимовим курортом США і Європи. Були побудовані готелі і казино.

Після проголошення незалежності Багамських островів у липні 1973 року розвиток економіки прискорився. Іноземні компанії (в першу чергу американські) стали вкладати великі кошти в індустрію туризму і фінансовий сектор економіки Нассау через відсутність в країні прибуткового податку.

Клімат

Нассау має тропічний мусонний клімат з відносно стабільними температурами протягом року. Влітку температура досягає 32 градусів за Цельсієм, а взимку денна температура коливається від 23 до 27 °C і рідко опускається нижче, ніж 15 °C. Тропічні циклони обрушуються на місто з липня по жовтень.

Клімат Нассау (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 25,6 26,1 26,9 28,1 29,9 31,4 32,4 32,4 31,9 30,2 27,9 26,4 29,1
Середня температура, °C 21,6 21,9 22,7 23,9 25,8 27,7 28,5 28,5 27,9 26,6 24,5 22,6 25,2
Середній мінімум, °C 17,4 17,9 18,6 19,8 21,6 23,6 24,4 24,4 24,1 23,0 20,9 18,9 21,2
Норма опадів, мм 49 50 65 63 115 223 150 217 182 137 79 52 1382
Кількість сонячних годин 226 224 251 282 282 240 267 260 222 236 219 211 2920
Кількість днів з опадами 8 6 7 6 10 15 17 18 17 14 9 8 135
Середня температура моря
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
23 °C 23 °C 24 °C 26 °C 27 °C 28 °C 28 °C 28 °C 28 °C 27 °C 26 °C 24 °C


Транспорт

Повітряний

Найбільший аеропорт Багамських островів — Міжнародний аеропорт Лінден Піндлінг (колишній міжнародний аеропорт Нассау) — розташований у 16 кілометрах на захід від Нассау та обслуговує авіарейси до великих міст США, Канади, Великої Британії, країн Карибського басейну.

Аеропорт Нью-Провіденс на острові Парадаз було закрито у 1999 році, а злітно-посадкова смуга інтегрована в острівну курортну мережу.

Водний

Пороми та судна забезпечують транспортування навколо Нассау до навколишніх островів, а саме до острова Парадайз. Принц Джордж Уорф — головний порт міста, обслуговує круїзні судна з портами заходу в Нассау. Зокрема, це місце реєстрації круїзного судна Дісней Disney Wonder. Щотижня здійснюється відправка пошти. Туристам щодня доступні швидкісні водні екскурсії, зокрема до острова Харбор.

Відомі люди

Галерея

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1901 12 534
1931 19 756 +57.6%
1943 29 391 +48.8%
1953 46 125 +56.9%
1963 80 907 +75.4%
1970 102 005 +26.1%
1980 135 437 +32.8%
1990 172 196 +27.1%
2000 210 832 +22.4%
2010 246 329 +16.8%
Джерело: [4]
Круїзні судна в порту Нассау

Примітки

  1. Klausmann, Ulrike; Meinzerin, Marion; Kuhn, Gabriel (1997). Women Pirates and the Politics of the Jolly Roger (book) (English) (вид. 1st). C.P. 1258 Succ. Place du Parc Montreal, Quebec, Canada H2W2R3: Black Rose Books Ltd. с. 192. ISBN 1-55164-058-9.
  2. David Marley «Historic Cities of the Americas: An Illustrated Encyclopedia»
  3. America and West Indies: July 1716 / British History Online
  4. 2010 Census of Population and Housing: New Providence. Department of Statistics of the Bahamas. August 2012. с. 8–9. Процитовано 18 травня 2015.

Посилання

Джерела

  • «Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 264—268 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.