Джон Флемстид

Джон Флемстид (англ. John Flamsteed; 19 серпня 1646(16460819) — 31 грудня 1719) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1676), перший королівський астроном.

Джон Флемстид
англ. John Flamsteed
Народився 19 (29) серпня 1646[1][2][…]
Denbyd, Дербішир[1][3]
Помер 31 грудня 1719 (11 січня 1720)[1][2][…] (73 роки)
Burstowd, Суррей[4][5][…]
Країна  Велика Британія[1]
Діяльність астроном
Alma mater Кембриджський коледж Ісусаd, Derby Schoold (травень 1662) і Кембриджський університет[6]
Галузь астрономія[1]
Заклад Гринвіцька обсерваторія
Посада Королівський астроном[7]
Вчителі Ісаак Ньютон[6]
Відомі учні Едмонд Галлей[6]
Членство Лондонське королівське товариство
У шлюбі з Margaret Flamsteedd
Нагороди
 Джон Флемстид у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в Денбі, Дербішир. Упродовж 1662—1669 років займався астрономією самостійно (через слабке здоров'я), 1674 року заочно закінчив Кембриджський університет. 1675 року призначений директором тільки-но створеної Королівській обсерваторії в Грінвічі і став першим королівським астрономом.

Відомий своїми спостережними роботами, котрі заклали основи сучасної позиційної астрономії. Вперше широко застосував у кутомірних інструментах телескоп для визначення точних положень зірок, планет, Сонця. До того як отримав можливість проводити точні астрономічні спостереження, займався теорією руху Місяця. Завершив розробку теорії, створеної Єремією Горроксом, і на її основі склав таблиці руху Місяця (1673). Згодом неодноразово повертався до цієї теорії, залучаючи нові спостереження для її поліпшення. Ісаак Ньютон скористався теорією й спостереженнями Флемстида під час створення своєї теорії руху Місяця, він також використовував роботу Флемстида про кутові діаметри планет (1673) під час підготовки «Начал». Після переїзду до Гринвіцької обсерваторії Флемстид розпочав систематичні спостереження, які отримали завершення в «Британському каталозі», який становив 3-й том його основної праці «Британська історія неба» (видано посмертно 1725 року). Каталог містить положення 3000 зір. Всім зорям каталогу Флемстид надав номери в порядку зростання їх прямих піднесення в межах кожного сузір'я. Для багатьох цих зір позначення Флемстида залишаються основними й досі (наприклад, 61 Лебедя). У 1676—1689 зробив близько 20000 спостережень із екваторіальним секстантом (із точністю до 10"). Потім продовжував спостереження на великому меридіанному інструменті. Розробив оригінальний метод абсолютного визначення прямих піднесень; отримав за допомогою цього методу точні положення 40 зір і здійснив прив'язку до них 3000 зір свого каталогу. Склав таблиці атмосферної рефракції й таблиці припливів.

Винайшов конічну проекцію в картографії.

Його ім'ям названо кратер на Місяці й астероїд 4987 Флемстид.

Примітки
  1. Salmonsens Konversationsleksikon — Т. 2. udgave, 1919. — С. 220, 221.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. https://en.wikipedia.org/wiki/John_Flamsteed
  4. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
  5. Флемстид Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.