Джо Саттер

Джозеф «Джо» Саттер (21 березня 1921, Сіетл, штат Вашингтон, США — 30 серпня 2016, там само) — американський інженер компанії Боїнг і головний інженер проекту Боїнг 747.[1] Журнал Смітсоніанського музею авіації та космонавтики журнал назвав Саттера «батьком 747».[2]

Джо Саттер
Ім'я при народженні англ. Joseph Frederick Sutter
Народився 21 березня 1921(1921-03-21)
Сіетл, штат Вашингтон, США
Помер 30 серпня 2016(2016-08-30) (95 років)
Сіетл, штат Вашингтон, США
Громадянство  США
Діяльність літакобудівник
Відомий завдяки Головний інженер проекту Boeing 747
Alma mater Вашингтонський університет
Знання мов англійська
Посада інженер компанії «Boeing»
Нагороди

Раннє життя

Саттер народився в Сіетлі, штат Вашингтон, і виріс в безпосередній близькості від заводу Боїнга в Сіетлі. Він був словенського походження — його батько, Franc Suhadolc (1879—1945) родом з села Доброва, (Словенія), приїхав в Америку як золотошукач. Саттер навчався у Вашингтонському університеті і отримав ступінь бакалавра як авіаційний інженер в 1943 році.[3]

Кар'єра

У 1940 році Саттер влаштувався на літо працювати на один з заводів Боїнга під час навчання в університеті Вашингтона. У підсумку він став «батьком 747».[4] Крім роботи в Боїнг, Саттер служив молодшим офіцером на борту есмінця ескорту авіаносця Едвард Х. Аллен (DE-531) в ВМС США під час Другої Світової Війни.

Пізніше життя

Саттер працював в комісії Роджерса, по розслідуваннюкатастрофи космічного шаттла Челленджер. У 2002 році він був обраний як лауреат Зали Слави Міжнародної авіавантажної Асоціації та працював інженерним консультантом з продажів.[5][6] Станом на липень 2010 року він був членом старшої консультативної групи компанії Боїнг, яка вивчала можливість заміни Боїнг 737 або ремоторизації існуючого літака.[7] Протягом десятиліть він жив у Західному Сіетлі. У 2011 році, на його 90-річчя, головний інженерний корпус компанії Боїнг за номером 40-87 у місті Еверетт, штат Вашингтон, була перейменована на честь Джо Саттера. Саттер помер 30 серпня 2016 року у віці 95 років.[8]

Книга

Автор книг з авіації та історик Джей Спенсер працював у тісному співробітництві з Саттером протягом 18 місяців, щоб написати його автобіографію, озаглавлену 747: створення першого в світі Джамбо Джета та інші пригоди з життя в авіації (ИСБН 0-06-088241-7). Вона була опублікована в твердій палітурці в 2006 році і в м'якій обкладинці в 2007 році. Ця книга розповідає про дитинство Саттера дитинства і описує його життя і 40-річну кар'єру в компанії Boeing.

У книзі детально описується робота Саттера головним інженером проекту 747. Розробка цього літака, його проектування, виробництво, випробування, сертифікація і поставка авіакомпаніям світу. У книзі також описані наступні моделі 747 і два основних етапи оновлення типу 747–400 у 1989 році, і 747-8.[9]

Нагороди

За його внесок у розвиток комерційних реактивних літаків, нагороджений Національною медаллю технологій та інновацій США в 1985 році.[10]

Посилання
  1. Seattle times article
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2016.
  3. Ronald Reagan Presidential Library: Appointment of Joseph F. Sutter as a Member of the Presidential Commission on the Space Shuttle Challenger Accident
  4. Tibbits, George (14 вересня 2010). Boeing tearing down plant 2, factory where Seattle became a high tech town. Associated Press, reprinted by FoxNews.com. Процитовано 10 липня 2014.
  5. TIACA profile. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 31 серпня 2016.
  6. An engineer's perspective on the air transportation industry. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 31 серпня 2016.
  7. 737 replacement timing depends on engines
  8. http://atwonline.com/people/legendary-747-designer-sutter-dies-age-95
  9. Sutter, Joe and Spenser, Jay. 747: Creating the World's First Jumbo Jet and Other Adventures from a Life in Aviation, University of Washington Press, 2006.
  10. US Government list: The National Medal Of Technology Recipients. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 31 серпня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.