Джузеппе Аліберті

Народився 5 березня 1901 року в місті Турин. Вихованець футбольної школи клубу «Торіно».

У дорослому футболі дебютував 1920 року виступами за команду клубу «Б'єллезе», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату, після чого повернувся в рідний «Торіно». З туринцями Аліберті виграв у 1927 році чемпіонат Італії, щоправда титул у клубу було відібрано через махінації[3], але в наступному сезоні «Торино» вдруге поспіль стали найсильнішою в Італії. Всього відіграв за туринську команду одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Б'єллезе», де і розпочинав грати. Прийшов до команди 1932 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1935 році.

1 січня 1923 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Німеччини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року у Парижі, де зіграв у трьох матчах.

Ще під час виступів на полі у сезоні 1931/32 тренував «Торіно» у Серії А, а у сезоні 1933/34 «Б'єллезе» у третьому за рівнем дивізіоні країни.

Помер 8 січня 1956 року на 55-му році життя.