Джут (волокно)

Джут, юта, калькутське прядиво волокно, текстильний матеріал, що виготовляється з рослин однойменного роду. З цих волокон виробляють переважно мішки та канати. Виробляється у країнах сходу. Нарівні з бавовною, льоном і прядивом, джут належить до найважливіших рослинних волокон. За розмірами споживання у світовому масштабі джут займає друге місце після бавовни, а за дешевизною стоїть на першому місці. Низька ціна була основною причиною його швидкого і повсюдного поширення і, завдяки деяким вигідним особливостям волокна, забезпечила джуту успіх у конкуренції з льоном і прядивом.

Джут
Кодовий символ вказує, що джут може бути вдруге перероблений

Історія

Історія джуту, як прядильної рослини, бере свій початок у стародавній Індії, і перші згадки про нього можна знайти у священних Ведах. У ті часи джутовий одяг був основною і невід'ємною частиною побуту місцевого населення.

Культура джуту отримала розвиток з середини XIX століття, у зв'язку з його експортом до Європи, спочатку — до Шотландії. До цього часу у всій Європі користувалися мішками і пакувальними тканинами з льону та конопляного прядива.

Золота пора джуту минула наприкінці XX століття з широким впровадженням мішків для сипучих продуктів із тканого поліпропіленового волокна рафії.

Нині джутова упаковка набуває популярності у харчової промисловості та роздрібній торгівлі як екологічніша альтернатива поліетиленовим пакетам.

Виробництво

Оскільки ця рослина росте переважно у теплому і вологому тропічному кліматі на родючих ґрунтах, то головними постачальниками джуту є східні країни Бангладеш, Індія, Єгипет, Китай, Алжир тощо. У Бангладеш існує ціле міністерство джутової промисловості, що займається вивченням нових областей його застосування, оскільки на цій культурі тримається практично вся економіка країни.

У СРСР джут культивувався в Узбекистані, Таджикистані, Киргизії.

Найбільші виробники (2011)[1]
Країна Виробництво (тонн)
 Бангладеш 1 743 000
 Індія 1 200 600
 КНР 40 000
 М'янма 30 000
 Узбекистан 20 000
 Непал 16 988
 В'єтнам 8 800
 Таїланд 5 000
 Судан 3300
 Єгипет 2200
Весь світ 3 069 888

Світове виробництво коливається між 2,3 і 2,8 млн тонн при загальній площі вирощування 1,3 млн гектар.

Застосування

Основним призначенням джутового волокна є його використання у виробництві меблевих і фурнітурних тканин. З вищих сортів джуту, які добре фарбуються і зберігають забарвлення, виробляють меблеві, декоративні та оббивні тканини, килими, доріжки і лінолеум.

Також джут дуже широко використовувався для виробництва харчових мішків. Мішки, виготовлені з цього волокна, не передають вологу продуктам, що знаходяться у них, тому вони зручні для зберігання і перевезення гігроскопічних харчових продуктів (цукор, сіль). Невелика кострубатість і відсутність коротких волокон у пряжі (що характерно для льону і прядива) робила джутові мішки більш цінними, оскільки вони не засмічували продукцію, що в них зберігалась.

Під впливом світла, повітря і вологості міцність джуту швидко падає, але вищі сорти волокна з цієї рослини використовуються для виготовлення мотузок.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.