Дзвінкий зубний проривний

Дзвінкий зубний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d̪⟩ («d» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою д.

Voiced dental stop
d̪

Назва
  • Дзвінкий дентальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий дентальний проривний
  • Дзвінкий зубний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий зубний проривний

Властивості
  • Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
баскськаdiru[d̪iɾu]грошіЛамінальний зубно-ясенний.
бенгальськаদাম[d̪am]цінаЛамінальний зубно-ясенний. Див. бенгальська фонетика
білоруська[1]падарожжа[päd̪äˈroʐʐä]подорожЛамінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
гінді[2]दूध[d̪uːd̪ʱ]молокоЛамінальний зубно-ясенний. Див. фонетика гінді
грузинська[3]კუდი[ˈkʼud̪i]хвістЛамінальний зубно-ясенний.
ірландськаdorcha[ˈd̪ˠɔɾˠəxə]темряваЛамінальний зубно-ясенний. Див. ірландська фонетика
іспанська[4]hundido [ũn̪ˈd̪ið̞o̞]потонулийЛамінальний зубно-ясенний. Див. іспанська фонетика
італійська[5]dare[ˈd̪äːre]даватиЛамінальний зубно-ясенний. Див. італійська фонетика
каталанська[6]dit[ˈd̪it̪]палецьЛамінальний зубно-ясенний. Див. каталанська фонетика
киргизька[7]дос[d̪os̪]другЛамінальний зубно-ясенний.
латвійська[8]drudzis[ˈd̪rud̪͡z̪is̪]жарЛамінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
маратхіदगड[d̪əɡəɖ]каміньЛамінальний зубно-ясенний. Див. фонетика маратхі
польська[9]dom[d̪ɔm]дімЛамінальний зубно-ясенний. Див. польська фонетика
пенджабськаਦਾਲ[d̪ɑːl]сочевицяЛамінальний зубно-ясенний.
російська[10]дышать[d̪ɨ̞ˈʂätʲ]дихатиДив. російська фонетика
словенська[11]danes[ˈd̪àːnəs̪]сьогодніЛамінальний зубно-ясенний.
турецькаdal[d̪äɫ]гілочкаЛамінальний зубно-ясенний. Див. турецька фонетика
українська[12]дерево[ˈd̪ɛrɛβ̞ɔ]—Ламінальний зубно-ясенний. Див. українська фонетика
французька[13]dais[d̪ɛ]навісЛамінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки
  1. Padluzhny, (1989), p. 47.
  2. Ladefoged, (2005), p. 141.
  3. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  4. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  5. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  6. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  7. Kara, (2003), p. 11.
  8. Nau, (1998), p. 6.
  9. Jassem, (2003), p. 103.
  10. Jones та Ward, (1969), p. 99.
  11. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  12. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system. Процитовано 19 квітня 2013.
  13. Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

Джерела
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8.
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092.
  • Hualde, José (1992). Catalan. Routledge. ISBN 0-415-05498-2.
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. с. 52. ISBN 3895860352.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
  • Lewis jr., Robert Eugene (2013). Complementizer Agreement in Najdi Arabic.
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436.
  • Peters, Jörg (2010). The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 239–246. doi:10.1017/S0025100310000083.
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego.
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina.
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.