Дзюба Микола Григорович
Дзюба Микола Григорович (нар. 12 листопада 1946, село Сувид, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — колишній народний депутат України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», «Трудова Слава» III ступеню.
| Дзюба Микола Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 листопада 1946 (75 років) Сувид, Вишгородський район, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | політик |
| Посада | Народний депутат України[1] |
| Нагороди |
  |
Біографія
Микола Григорович Дзюба народився в сім'ї селян; освіта — середня; українець; одружений; має 2 дітей.
03.1994 — кандидат у народні депутати України, Оболонський виб. окр. № 10, м. Київ, висун. виборцями. Зняв кандидатуру.
Народний депутат України (12)1-го склик. з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, Оболонський виб. окр. № 11, місто Київ. Голова підкомісії з питань розвитку сфери послуг, секретар комісії у питаннях соціальної політики та праці. Входив до Народної Ради.
- З 1964 — слюсар-сантехнік в/ч 55372.
- З 1965 — служба в армії.
- З 1968 — водій АТП 13070, м. Київ.
- З 1994 — референт-консультант Міжнародного фонду гуманітарних та економічих зв'язків України з Росією.
Був кандидатом у народні депутати СРСР в 1989.
Член КПРС (1968—1990).
Ордени «Знак Пошани», Трудової Слави III ст.