Вишгородський район (1973—2020)

Ви́шгородський райо́н  — колишній район України на півночі Київської області. Район було утворено 12 квітня 1973 року з центром у місті Вишгород. До складу району увійшли землі Києво-Святошинського та Іванківського районів Київської області. Населення — 75 135 осіб (на 1 січня 2019), площа — 1184,4 тис. га., з них 16,8 тис. га — займають ліси.

Вишгородський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Київська область
Код КОАТУУ: 3221800000
Утворений: 12 квітня 1973
Населення: ▲ 75 135 (на 1.1.2019)
Площа: 2031 км²
Густота: 35.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4496
Поштові індекси: 07300—07372
Населені пункти та ради
Районний центр: Вишгород
Міські ради: 2
Селищні ради: 1
Сільські ради: 28
Міста: 2
Смт: 1
Села: 55
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кириченко Ростислав Миколайович
Голова РДА: Данчин Олексій Олександрович (перший заступник голови)[1]
Вебсторінка: Сторінка на сайті Вишгородської РДА
Вишгородська райрада
Адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1
Мапа

Вишгородський район у Вікісховищі

Основні річки — Дніпро (Київське водосховище), Десна та Ірпінь (обидві — при впадінні у Дніпро).

17 липня 2020 року було укрупнено внаслідок адміністративно-територіальної реформи

Географія

Розташування
Іванківський район Чернігівська область
(Козелецький район)
Бородянський район
Києво-Святошинський район		 Київ Броварський район

Річки

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 міські ради, 1 селищну раду та 28 сільських рад, які об'єднують 57 населених пунктів і підпорядковані Вишгородській районній раді. Адміністративний центр — місто Вишгород[2].

1994 року з обліку знято село Трость.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 66741 91,94 %
росіяни 4869 6,71 %
білоруси 424 0,58 %
вірмени 97 0,13 %
поляки 86 0,12 %
інші 372 0,51 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 65536 90,28 %
російська 6711 9,25 %
білоруська 151 0,21 %
вірменська 62 0,09 %
молдовська 18 0,02 %
інші 111 0,15 %

Населення — 72 822 особи (на 1 жовтня 2013).

Історія

Утворений 12 квітня 1973 з центром у місті Вишгород у Київській області в складі міста Вишгорода, Димерської селищної Ради, Абрамівської, Богданівської, Вищедубечанської, Гаврилівської, Демидівської, Жукинської, Катюжанської, Козаровицької, Лебедівської, Литвинівської, Лютізької, Нижчедубечанської, Новопетрівської, Новосілківської, Пірнівської, Синяківської, Старопетрівської, Сувидської, Сухолучанської, Толокунської, Хотянівської та Ясногородської селищних рад Києво-Святошинського району; Вахівської, Любимівської, Ровівської та Руднє-Димерської сільрад Іванківського району.[4][5]

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Вишгородського району було створено 58 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,30 % (проголосували 43 104 із 62 195 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,95 % (28 426 виборців); Юлія Тимошенко — 10,80 % (4 656 виборців), Олег Ляшко — 8,36 % (3 604 виборців), Анатолій Гриценко — 4,98 % (2 146 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,82 %.[6]

Примітки
  1. Розпорядження Президента України від 1 липня 2019 року № 68/2019-рп «Про звільнення В.Савенка з посади голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області»
  2. Адміністративно-територіальний устрій Вишгородського району на сайті Верховної Ради України
  3. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Київська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 11 квітня 2017.
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 799.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.